Дівчина завершила розмову але всеж її не покидала думка чому ці вони все таки були не опобліковані.
Тим самим часом в гуртожитку
*повідомнення на телефон Чана
Чан завтра приходьте з Юбін в офіс, требе поговорити. Зустріч на 09:30. Ми чули що до неї потрозу повертаєтьсч пам'ять, тому нам потрібно обговорити що робити далі.
Після того як він побачив це повідомлення він відразу перслав його Юбін
-незапізнюся
-добре, надобраніч
-надобраніч
Після цього повідомлення дівчина поставила телефон на зарядку, і пішла лягати спати.
На наступний день
Вона прокинулась о 07:30 щоб був час ще зібратись і нікуди не спішити. Так і вийшло, вона нікуди не спішила. Вони з Чаном домовились зустрітись біля будинку дівчини о 09:00
09:00
-йдемо?-запитав хлопець
-так, але мені трішки страш...-невстигла вона договрити як в неї в вухах щось сильно запищяло і в неї появились спогади як вони йшла туди, ще коли була тренні
-все добре?-стурбовано щапитав хлопець
-так, пішли
Вже в 09:30 вони сиділи в офісі
-так ти вже багато згалала-запитав джупік оппа
-майже все...-відповіла стривожина дівчина
-а що ще ти не згадала?
-моменти коми була айдолом
-тобто основну частину ні, але сильно ми не можемо запускати проект, треба хоча б почати тринування, ящо лікарь дасть дозвіл бо ми і так майже на рік перенесли, більше чекати не можна. Що в них залишилоссь?
-хореографія, і наче все-відповів на запитання деректора Чан, томущо бачив що дівчина і так дуже переживає і намагпєця щось згадати
-от і добре, тоді від завтра Юбін поченає тринування. А ти Чан покажеш їй де тринувальна зала
-добре, але я не зможу з нею ходити
-а це вже нот май проблем, розберетесь
-добре, тоді, допобачення
-до зустрічі
Коли вони вийшли з офісу то пішли до Юбін додому
-Юбін, завтра буде їдиний день коли я зможу тебе завести
-а я ж знаю де він навіщо мені супровід?
-тобто?
-я знаю де він, 5тий поверх 4 дверь зліва
-але звідки?
-ти не думай що я зовсім, а я тобі не казала? Я згадала час коли була тренні
-і чому ти мені не сказала?
-незнаю, так все йди до дому я буду прибиратись
-але..-невстигши договорити дівчина почала виставляти йогь за двері
-па-па-з цими словами вона повністю виставила його задвері
Наступного дня вона пішла в теренувальний зал. Після початку заннятя вони зробили розминку і пробували щось згадати з хореографії, але мишична пам'ять взяла верх, тому дівчина почала займатись в зичайному режимі як і раніше до травми. Потехеньку вона почала бути як робот, тр.зал-дім, і так кожного дня. Одного дня вона взагалі запропунувала Чану розстатись. І невдовзі до дівчини пам'ять повернулась, майже вся. Вона пам'ятала все після переїзду в Австралію, а до ні. Її навіть це не так тривожило як раніше. І от настав день відпрацьовки хорео до фіта з Джисоном. І це означало що з Ханом прийде...
!ДАЛІ БУДЕ!
Так я повернулась з новою частиною. Дякую всім хто чекав продовження цієї історії♡
З любовю тітонька Юрін♡
