𝗧𝗿𝗮𝗻𝗾𝘂𝗶𝗹𝗶𝘁𝘆 || 𝗺𝗶𝗻𝘀𝘂𝗻𝗴

Частина 1.

- Ти сказав що познайомився з цим хлопцем два тижні назад. Я вважаю - це успіх, враховуючи що друзів у тебе немає. Розкажи будь ласка про нього.

- Його звати Хан Джісон.

***

Два тижні назад.

Мінхо сидів на задньому дворі свого дому. В навушниках грала пісня The Neighbourhood - Afraid. Вже четверта цигарка тліла в його руці, а на вулиці почалась злива. Але він сидів. Не йшов.

- Привіт. - мовчання. Незнайомець почав махати рукою перед Мінхо, щоб той його помітив. І Мінхо помітив.

- Ти хто?

- Як грубо. Я Хан Джісон. А ти? - Мінхо підняв одну брову та відвернув голову від незнайомця. Точніше від Джісона.

- Як ти сюди потрапив?

- Через паркан. Переліз. Так як тебе звати? - голос хлопця був занадто веселим що дратувало шатена.

- Мінхо. - відповів той тихим, та хриплим голосом.

- Чому ти сидиш під зливою?

- Мені подобається. - і після цих слів Мінхо зайшов до будинку. Його дратувало все. Його дратували всі. Самотність, цигарки та музика - єдине, що любив Лі Мінхо.

- Сину, йди вечеряти.

- Не хочу.

- Сину, прошу тебе. Поїш, хоча б трішки. - Матір сумним поглядом та в милому фартушку з полуничкою дивилась на свого 17 - річного сина. 17 - річного сина з затяжною депресією. Підліток сів за стіл та неохоче почав їсти якийсь огидний суп. Мати хлопця готувала жахливо, але він ніколи їй цього не говорив.

- Мам, я познайомився з одним хлопцем. Але він мене дратує.

- Чому, синку? Тобі потрібно завести друга.

- В нього дратівливий голос.

- І це вся причина?

- Так.

Жінка посміхнулась та погладила сина по голові.

- Любий, постарайся з ним подружитись.

Єдиною людиною яка була поряд з Лі Мінхо була його матір. Матір, яка працювала весь час та старалась приділяти час сину. Сину, який в 15 років знайшов в своїй кімнаті батька, з петлею на шиї.

Гітара, музика, цигарки.

Що твориться в голові підлітка? Безлад. Що твориться в голові Лі Мінхо?