Я подумки тебе повільно роздягаю.
Неспішно, ніжно так торкаюся руками.
Що буде далі - вже мене це не лякає,
Як цілуватимеш гарячими вустами...
Це непоборне, несподіване бажання -
Гаряче, дике, божевільне і шалене -
З'явилось і зірвало з губ моїх зітхання,
Коли в кафе я подивилася на тебе.
Привітно посміхнувся. Глянув мені в очі.
І погляд світлий в серці покликом озвався.
"Будь ласка, каву", - я кажу. Насправді хочу,
Щоб моє тіло ти вивчав, любив, торкався.
І знову подумки знімаю з тебе одяг,
Віддамся пристрасті без жалю я сміливо...
І вже не чую, що питаєш, що говориш.
"Вам каву з чим?" - О Всесвіте, хіба важливо?
Ніяковію, поспіхом ховаю погляд,
Щоб не ділитися інтимними думками.
Знов уявляю, що ти близько, що ти поряд,
Відповідаю машинально: - "Можна з вами?"
Ще більш ніяковію. Швидко замовляю,
Дивлюсь, як каву вміло ти мені готуєш.
Все ж бачу, що лукаву посмішку ховаєш
І усвідомлюю: тобі я небайдужа.
Тримаючи в руці смачну гарячу каву,
Прощаюся з тобою тихо і тікаю.
Як втихомирити фантазію, уяву,
Бажання, що зсередини так обпікає?
На чашці раптом бачу номер телефону
І серце в радіснім екстазі завмирає.
Під цифрами - слова: "Продовжимо розмову?
Дзвінка твого із нетерпінням я чекаю".
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кавові замальовки
PoetryЦе - чарівний збірник із присмаком кави, затишний і позитивний. Наповнений різноманіттям смакових відчуттів. Із легким ніжним настроєм і теплом від горнятка, що гріє долоні.
