Твої думки з моїми схожі
Як і долі ті гіркії тоже
Біль сердець що б'ються в унісон
Зупиняться в моменті мов це сон
Зупиняться і станемо у двох
Розглядати ту нашу неспражнюю любов
Замкнутою у головах двох хворих
Хворих на війні самих з собою
Боровшись за страсть і муку
Що неможливо розривають душу
Плотська втіха яка гіркою стала нам на вік
На вік цих снів що були мов одна мить