Тому що це я ...(ЗАКІНЧЕНИЙ)

Happy end

-Я твоя...
- Підійти до мене 

Я встала з ліжка та підійшла до П'ятого. Він схопив мене за руку й потягнув на себе так, щоб я впала на його ноги. Ми дивилися один одному в вічі, можна було не кажучи розуміти все що ми хочемо сказати 
Руки хлопця перейшли мені на спину. Такі теплі. Я бачила як брюнет дивитися то на губи то в вічі 

- Хочеш і мовчиш - пошепки сказала я глузуючи з хлопця 
- Доплигаєшся колись 
- То буде колись 
- Як довго я тебе шукав.... Але чому ? 
- Я...- опустивши голову говорила я - Я не хотіла, щоб всі думали що ви рятівники світу захищали вбивцю людей 
- Але ж то була не ти 
- Але ж тіло моє. Хто б повірив що в мені був ще хтось. Ви також не вірили поки не побачили її дух самі 
- Чому ти мені нічого не сказала ?
- Я боялася твоєї реакції. Всі підозрювали тебе, а якби ти дізнався що це я, вбив мене 
- Я б ніколи тебе не зачепив. А те що мене підозрювали, мені б було все одно
- Тобто ти не ображаєшся? 
- Звісно ні. Я навпаки хвилювався за тебе, думав що тебе вкрали чи може ти попала в аварію, чи ще гірше 
- Дякуючи моїй другій "я", я добре вмію битися й навряд попала в таку ситуацію 
- Тепер я тебе не відпущу...- брюнет сильно притис мене до себе поклавши голову мені на плече 
- Я й не хочу, щоб ти мене відпускав...