emperor's new clothes.

end.

mc: jann - emperor's new clothes.

   велика банкетна зала, без того в темно-червоних відтінках інтер'єру, вкрита ковдрою пітьми. розбавляло той непросвітний морок лише зовсім слабеньке, наче щойно з'явившеся на світ пташеня, мерехтливе світло керосинової лампи. яскравий вогник відбивався від позолочених колон та оксамитових тканин, створюючи зловіщо-інтимну атмосферу. тут тихо настільки, що відсутність будь яких звуків починає давити на вуха, застрягти у скронях і сильніше притискати до підлоги. створюється враження, що дворець повністю пустий, але переступивши поріг цього приміщення, розумієш, що на кожному кроці озброєнна до зубів охорона в чорних поножах.
володаря тутешнього королівства порівнюють з люцифером, на його руках по лікоть чужа кров, в вухах нелюдський крик, прохання пощадити і нескінченна кількість поламаних та відібраних життів. його бояться. він монстр. монстр, під чари якого потрапив джісон. хан стоїть на колінах, опустивши голову перед чужими ногами, прямо біля дальньої стіни, куди не дістає грайливий вогник, у найтемнішій частині зали, де на троні сидить він — найвродливіший диявол з усіх існуючих. нога перекинута через іншу, король воссідає, підперши голову рукою й зацікавлено спостерігає зверху-вниз за юнаком у підніжжі власного трону. вираз обличчя розслаблений, за винятком хитрої посмішки на пухких криваво-червоних вустах, погляд прищурений, як в дикої кішки, що вполювала свою здобич і вже готова встромити пазурі в сонну артерію. корона відбиває світло вогню від себе, кидаючись в очі. вбивче вродливий. хан слабкий перед ним, настільки що коліна мимоволі підкошуються. він зробить все, що йому скаже його король. юнак опускається ще нижче, торкаючись губами до взуття володаря, цілує ноги, вкотре підтверджуючи свою відданість до останнього подиха, але дияволу завжди буде мало.

— я буду служити тобі, мій володарю. продам тобі свою душу, — джисон підіймає погляд, зустрічаючись з тим же грайливим прищуром. короля забавляє така собача відданість. ще трохи і цей хлопчина почне мотиляти хвостом, як пес, дуже слухняний цуцик. — я не залишу тебе на самоті дам тобі більше, ніж ти хочеш за любов. я насолоджуватимусь усім болем.

в очах лише нескінченна відданість, межуюча з нездоровою залежністю. хан з головою потонув в ній і не хоче рятуватись. мінхо сильніше схиляє голову в бік, протягуючи одну руку до мученика. король привстає і майже дбайливо проводить пальцями по темному волоссю, опускає долонь нижче, до скул та бере за підборіддя, змушуючи ще сильніше задерти голову. щоб шия почала нестерпно нити.

— доведи, що ти відданий мені, — м'який приємний голос відбивається від високих стін. хлопчина на колінах слухає, як загіпнотизований, не відірваючи погляду від смертоносно привабливих очей, в яких біси снують, що дивляться прямо в душу. вигортають її навиворіт, спотворюють внутрощі. — втрать своє обличчя й чесніть. ти здатний померти за мене, а чи здатен вбити?

погляд темнішає, на обличчі незмінна посмішка, більше схожа на оскал. диявол впевнений, його ручний песик зробить все, що скаже господар. і не помиляється.

— я втрачу все, зроблю все, що тобі потрібно. — лі майже сміється, проводячи великим пальцем по пухкій нижній губі. такий слухняний хлопчик. навіть не підозрює, що у цей момент власноруч підписує свій смертний вирок. від тепер і до кінця свого життя джисон його мученик.

— я - твій єдиний король.