~☆Невразлива☆~(ЗАКІНЧЕНИЙ)

2

Пройшло 2 тижні
Кожен день тренування, завдання й ненависть Ейдана до мене все збільшувалася 

- Я звісно все розумію, але я вважаю що ти тут зайва 
- Якби не я, тебе б тут не було. Ти просто помер би від отрути, придурку 
- Я сам роблю отрути
- Але ж ти їх не п'єш 
- І що з того ?
- Те що це 2 різні теми 
- Та заспокойтеся обидва - нарешті вибухнув Пейтон 
- А ти спробуй мене закрити, шмаркачу - крикнула я й кинула в сторону Мурмаєра ніж 
- Воу, по легше - мовив Ділан забираючи в мене з рук ще один ніж 

В кімнату зайшов Джейвон, він був дуже ображений 

- Що таке ?- "перемкнулася" я 
- Мене дівчина кинула й пішла до мого друга...
- Щось в мене є підозри що вона давно з ним, просто не хотіла з тобою розлучатися, бо ти їй гроші давав - мовив Ейдан 
- Можливо...
- Дай мені адресу цього хлопця, та твоєї колишньої 
- Нащо?
- Треба 
- Чар тільки не кажи що ти йдеш їх вбивати 
- Я їх вбивати не буду, обіцяю 
- Ось - Джейвон простягнув папірець з номерами 
- Я скоро прийду 

З цими словами я взяла ключі від байка й поїхала по адресі 
Подзвонивши в дзвінок мені відкрила дівчина 

- Ви до кого ?
- До господаря 
- А нічого що я його дівчина 
- Так ти і є колишня Джейвона ?
- Так. Я Еніт 
- Угу, а як того півня звати?
- Не розумію про кого ти 
- Я питаю як звати 
- Ендрю ...
- Дай пройти - дівчина хотіла заперечити, але я різко відкрила двері й зайшла в середину. На моє щастя мені не потрібно було шукати Ендрю, він сам вийшов - Класно ви обидва влаштувались народ. Ти зустрічалась з Джейвоном заради його грошей, а спала з ним 
- Це не так. Мені набридло що його ніколи не було поруч 
- Та ти що ? Ти хоч знаєш що він кожен день висить на волосисті від смерті, а ти кажеш таке 
- Не кричи на її - хлопець хотів мене схопили, але отримав кулак в обличчя 
- Якщо, я ще раз побачу вас біля нього, простими синцями ви не відбудетеся. І так, навіть не думай до нього повертатися, ідіотка - я вийшла з будинку й повернулася в штаб 

- Де ти була ?
- Та так, розмовляла з одними придурками. Вони тобі на очі більше не потраплять Джейв 
- Що ти з ними зробила ?
- Нічого. Просто сказала, щоб вони більше до тебе не приходили, й легенько погладила того придурка. Він одразу плакати почав чогось 
- Ти його вдарила ?
- Легенько 
- Я знаю твоє "легенько"- сказав Пей торкаючись до плеча - Як згадую аж рука боліти починає 
- Ой не вигадуй 
- Дивно, мені зараз дзвонить Еніт...
- Я ж сказала їй, щоб вона тебе не чіпала 
- Я просто хочу послухати що вона буде казати 
- Роби що хочеш - Джейвон увімкнув динамік 

×××
- Ало 
- Привіт, любий 
- Ти переплутала номери 
- Джейв я хочу повернутися до тебе 
- Відмовляюсь 
- Але ж ти мене любиш...
- Ти зробила свій вибір
- Я поквапилась. Він справжній тюхтій 
- Ти сама такого вибрала. Більше не дзвони мені 
×××

- Молодець Джейв 
- Дякую Чарлі - хлопець обійняв мене
- Слухай, хотів спитати. Ти взагалі відчуваєш якісь емоції?
- Ні 
- А в тебе хлопець взагалі був ?
- Ні. Мені не відомі такі відчуття як любов батьків чи хлопця. Я взагалі не знаю ніяких емоцій 
- Тепер зрозуміло чому ти така 
- Яка Ейд ?
- Зла
- Я знаю. В наступний раз скажи щось чого я не знаю 
- О народ ви всі тут - до зали зайшов Брайс - Я так бачу Чарлі
вливається в компанію 
- З чого ти взяв 
- Ти зараз обнімаєш Джейвона 
- Це проста підтримка. Що таке ?
- Треба забрати один документ з будинку на вулиці <Адреса > 
- Я не піду - сказала я почувши адресу 
- Чому ?
- Я не піду в той будинок 
- Чар, ти єдина хто знає дім з середини - я злісно заричала
- Якщо щось трапитися, то це буде на твоїй совісті. І якщо я когось побачу, готуйся отримати
- Там зараз нікого немає  - я пішла переодягатися 

В бусі 

- Чому ти не хочеш їхати в той будинок ?
- Це адреса мого будинку. Де я жила до того як батьки мене продали. Вони з дитинства мене ненавиділи, морили голодом, били, але я їх любила й думала що вони так проявляють любов  
- Триндець. Та твої батьки тирани 
- Напевно 

Ми приїхали до будинку, знайшли документи що потрібно було
Коли ми йшли ми почули крик дитини. Я повернула голову й побачила дівчинку 8 років та своїх батьків 

- Щ.щ.що ви тут робите ?- мовив чоловік 
- Якщо ви комусь скажете що нас бачили, то до ранку не доживете - гнівно відповіла я та швидко вийшла з дому 
- Чар все добре ?- спитав мене Ділан 
- Все чудово... Добре що вони мене не вгадали, і хтось буде дуже жорстоко побитий - з вогнем в очах мовила я