Чуже тіло та рідне серце

Частина 2🍀

Ось і нарешті друга частина🤩

Частина 2

Це був великий та темний кабінет. Першим уроком у нас було зілляварення тому слизерин був з грифіндором.
І тут я побачила його... — Гаррі! — я не повірила свої очам, я вживу бачу неймовірно популярного чарівника, та того хто вбив Волдеморта. Я почала знаходити очима Герміону та Рона, знайшовши вже хотіла сісти до них, та Дафна потягнула мене туди де сиділи слизеринці. Отямившись я згадала, що я слизеринка.
Проходивши повз парт ми сіли на вільну, і тут я побачила Драко Малфоя. Він з зухвалою посмішкою слухав Блейза Забіні разом з Теодором Ноттом. І як на зло ми сиділи попереду них.
У фільмі я терпіти не могла Драко Малфоя, а тепер мені прийдеться бачити його, напевно кожен день.
Хоча, він...красивий? — промелькнуло в мене в голові.
— Та ні, він просто дурень!
— Ти про кого? — здивовано спитала Дафна.
І тільки зараз я зрозуміла що сказала це в голос.
— А? та просто так, ем... неважливо.
Поки ми балакали в клас хтось влетів.
Це був Северус Снейп.
Він велично став навпроти учнів у своїй чорній мантії. Той самий Снейп, який вбив Дамблдора, я його не ненавиділа, але й він небув моїм найулюбленішим професором.
Усі затихли, і він почав урок.
— Сьогодні у нас буде парна робота, і тому зараз я буду називати імена, а ви сідайте зі своєю парою.
Слизерин занив, я розуміла чому - ці двоє факультетів були великими ворогами.
— Ґрехем Монтеґю і Лаванда Браун, Дафна Ґринґрасс і Олівер Вуд...
Дафні не пощастило... Я добре пам'ятаю моменти де у Олівера вибухало зілля, я тоді так сміялась з його вигляду.
— Блейз Забіні і Рон Візлі, Драко Малфой і... хм Герміона Ґрейнджер...
Я почула як Драко вилаявся, але нехоча все таки пішов до Герміони.
— Теодор Нотт та Невіл Донґботом, Пенсі Паркенсон та Гаррі Поттер.
Мені не почулося? Я буду у парі з Гаррі?
Я з схованою радістю пішла до Гаррі.
Він зневажено подивився на мене та нехоча дав мені місце.
— Вам потрібно зварити зілля гербіцид. — з невеликою втомою сказав Снейп.
Після цього усі почали щось вкидати у котел і премішувати.
Я погано пам'ятала усі зілля яки були у книзі, і тому поки що дивилася як це робить Гаррі.

Я хотіла розповісти Гаррі про усе, що знаю, про Волдеморта, війну та багато смертей, після яких Гаррі дуже сумував.
Але я не могла тому, що тепер я Пенсі і напевно як я розповім він подумає що я якась божевільна. І тому я мовчки дивилася як він робить зілля.
— Чого я все маю робити? Ти ж відмінниця?! І навіщо тебе зі мною поставили! — зі злістю викрикнув на мене Гаррі.
— Я просто дивлюся на що здатний хлопчик який вижив. — відповіла згадавши, що тепер я Пенсі, а вона ненавиділа Гаррі, так як і він її.
Він з ненавистю поглянув на мене і продовжив варити. Сперш він кинув у котел дуже огидну слизь, у книзі підписана як «Слизь флоббер-чев'яка»,
Далі за рецептом потрібно було вкинути Сік мурлокомля, мені захотілося йому допомогти і я знайшла схожий на малюнок який був укнизі інгредієнт і швиденько його вкинула, але щось пішло не так і я побачила ак у котлі почали кипіти бульбашки зеленої жижи. Секунда і вона уже на Гаррі, я встигла відскочити від котла, але Гаррі так не пощастило.
Він подивився на мене, в його очах я побачила, що він ледь себе втримує щоб не стрибнути на мене і не порвати. Слизеринці залилися сміхом, а грифіндорці зі злістю дивилися на них.

Після цього випадку ми пішли у великий зал. Він був незвичайно великий, ми стали займати свої місця. Я сіла з Дафною, а Драко навпроти мене. Я старалася не дивитися на нього і тому почала їсти. На тарілці лежели панкейки. Я згадала як мама мені теж готувала їх на сніданок. Сльози самі почали наступати на очі, я дуже скучала за Мамою.

— Давай прокидайся, в школу запізнишся. — вона зайшла в кімнату і почала відкривати вікно впускаючи соняшне проміння мені на лице.
— Ну мамо, ще 5 хвилиночок
— Вставай! Сніданок на столі, зараз охолоне якщо не прокинешся. — з цими словами вона покинула мою кімнату.
Вставши з ліжка та умившись пішла на кухню, на столі стояли мої улюблені запашні панкейки. Мама зібравшись виходить з дому, вона вчитель літератури у середній школі, а я учусь у старшій школі. Іноді після школи я іду на навчання по балеті, а всі остальні дні я працюю на підробітці у маленькій кафейні. Мама також після роботи працює ще продавцем у магазинчику. Коли мені було 9 років мій тато помер. Мама дуже довго не могла з цим змиритися, але потім почала бути допізна на роботах, і тому я теж захотіла хоть в чомусь їй допомогти. На щастя цих грошей хватило для проживання в маленькому домі у Лондоні. Я хотіла стати знаменитою балериною і тому дуже старалася у навчанні по балеті...

— Це Поттер тебе образив?— з під думок почула я голос Блейза.
— Ти плачеш!— Дафна з жалістю поглянула на мене
Я й не помітила як з моїх очей скотилися сльози.
— Та ні! Це ж я винна, що зілля у котлі вилилося на Поттера, а плачу я, бо...— я не змогла нічого кращого придумати, не буду ж я казати- насправді я не Пенсі, я незнаю як сюди попала, бо я уже померла, а плакала я через те, що згадала маму, і тому я сказала — ...їжа не дуже смачна, ой піду я краще погуляю.
— Я з тобою. — з рішучістю промовила Дафна. — Хто знає що може статися з нашою Пенс.
— Вибач, але я хочу побути одна.
З цими словами я піднялася із столу і вийшла з великого залу.