Персонажі, що деградують протягом твору та поринають у пітьму, завжди мене захоплювали. Яскравим представником такого типу історій, звісно, є серіал «Breaking Bad». І саме з ним книга «Танці з кістками» в мене дуже тісно проасоціювалася. Дивіться самі: головний герой невдаха, що відчуває зневагу від знайомих і колег, тоне в повсякденній рутині. Та в один день вирішує піти слизькою стежкою криміналу.
Проте, звісна річ, «Танці з кістками» має багато відмінностей від серіалу AMC, оскільки освітлює саме соціальні проблеми українського суспільства. Ми можемо бачити країну, яка вже не радянський табір, але досі не зовсім Європа. Організована преступність не тільки не боїться правоохоронної системи, а подекуди навіть з нею співпрацює.
Проте найбільше особисто мене вразила тема того, як далеко можна зайти, якщо маєш звичку домовлятися із собою. Головний герой починає свій шлях із, здавалося б, зовсім дріб'язкових порушень, від яких ніхто не постраждає — а він зможе трохи покращити якість свого життя. Проте дуже скоро читач розуміє, що суть не стільки в жахливості одного конкретного вчинку, скільки в тому, що приносять із собою компроміси з совістю як такі. Кожен наступний вчинок Северина стає жахливішим за попередній, і зрештою очікувано приводить героя до точки, де він не знає, як жити із самим собою.
Особливо рекомендую прочитати книжку тим, хто любить кримінальні драми на кшталт «Breaking bad», «Ozark» і тп. Маючи чудовий захоплюючий сюжет, книга також радує тим, що дозволяє поглянути на рідний Київ зовсім під новим кутом. Замислитись над тим, що може відбуватися на вулицях і провулках, де ти зазвичай волієш не з'являтися. Якими темними справами можуть займатися випадкові перехожі, яких ти краєм ока бачиш у ресторанах і громадському транспорті.
Субʼєктивна оцінка: 9,5/10🦊
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Рецензії
RandomРозписую тут свої враження та роздуми щодо творів, як досить старих, так і щодо свіжих.
