Десь хвилин 5 вони так простояли і Фелікс відпихнув від себе юнака
Ф-Де моя кімната.
Хьон нічого не сказавши показав на двері які були чюдь далі від вхідних, тобто до виходу було кроків 6-7
Лікс поспіхом забіг в кімнату, закрив двері на замок і присів біля них, не зупиняючи свій плач він оглянув кімнату, там була тераса і це було дуже чудово хоча він це не одразу зрозумів.Хьон-Як щось знадобиться, я в вітальні..Хоча кому я це кажу, ти сьогодні напевно вже не захочеш виходити з кімнати..-притулившись до дверей Йонбока сказав Хван, але у відповідь він почув лише тиший плач
Хьонджін пішов в вітальню, сів на диван і вирішив подзвонити Мінхо все розповісти
Хьон-Ало
М-Що таке?
Хьон-Ну ти як завжди, ні прівєт ні здрастє
М-Прівєт і здрастє, так що хотів
Хьон-Ти поки Хану не кажи, бо Фелікс тепер у мене живе..
Х-ЗААХПХХПАХ ЛОХ ВІН НА ГРОМКОЙ
М- ЧОООО ВСМИСЛІ, ЯК ЦЕЕ
Хьон-/тяжкий видих/
М-Так стоп, а чому справді..
Хьон-Хай тобі Хан все розкаже☺️
М-І що ти з ним робити будеш
Х-Трахаться блять
М-Всмслі Джисон ти шо совсєм таво
Х-Ну якщо теоретично так подумати і помножити на..
Хьон-Так, множте вже без мене, бо я спати піду
М і Х-Всьо чао
Хьон-Хорошої вам нічки, голуб'ята
/Вимкнувся/Хван після розмови пішов до себе, навіть не заглянувши до Лікса
04:00
Ф-/У кімнати Хьона/ГУТЕН МОРНІНГ ШВАНЕ КОРЕЯН МЕН*Стукає*
Хьон-ШО ЦЕ ТАКЕ ЗА ПРИКОЛИ
Хван відкрив двері в свою кімнату
Ф-Вставай, а то я на пари запізнюсь😔
ВИ ЧИТАЄТЕ
Я твоя квітка
Исторические романыНічого особливого, просто продавець квітів, студент Лі Фелікс і син олігарха Хван Хьонджін