Одна нота, один погляд

1 Глава

  Тільки зайшовши в приміщення хлопець зжмурив очі та в котре вже подумав: " Краще б залишився все таки вдома". Він би залишився, але його найліпший друг на протязі вже як семи років, проїв йому мозок, що Чон просто зобов'язаний піти з ним хоч раз на концерт його якогось неймовірного співака, він хоч не занадто відомий але точно має сподобатись до мурашок.
 
  Так ось повернемось знову до хлопців. Вони проходять людей, які вже ближче туляться до невеличкої сцени, яка знаходиться в кінці приміщення, на якій стояла масивна апаратура та стійка з мікрофоном. Сам клуб по собі невеличкий, можна навіть спочатку сказати непомітний, але інтер'єр на відмітку парубка доволі непоганий: стіни темно-синього кольору з розводами, які трошки світліше від основного кольору, всюди розвішані постери виконавців та в рамках диски для грамофону, з лівою сторони від сцени такий самий не великий бар оформлений з темного дерева, доволі світло, що трохи і дивувало, з іншої сторони пару тройку столиків та м'які дивани чорного кольору.

— Я хочу додому.

— Не скигли, Чон, ми тільки прийшли, май совість. О, зараз почнеться, давай давай. — Чімін тягне друга за руку як можна ближче, але ці настирні дівчата лізуть вперед, цокнувши він все таки продвинувся та потягнув за собою хлопця.

  Раптово світло потускніло та більше звертається до уваги сцена, на яку промені світла падають більше, починає грати музика, а саме баси і що Чонгука вразило більше разом з грою на флейті, в нього це в голові взагалі не вкладалось, але звучало не настільки погано, як він міг собі уявити. На сцені з'являється той самий і починаються дикі воплі тих самих дівчат, від яких ріже вуха, а тут ще Чімін, який смикає його за руку і каже голосніше, щоб було чутно через музику:

— Краще я буду тебе тримати, бо ти вмреш коли його побачиш.

  Парубок на це лише цокнув та закатив очі, ну йому подобаються хлопці так, але це не каже про те, що він буде вішатись на кожного підряд, тим паче на того від якого фанатіють багато дівчиськ. Але він через секунду змінив вираз обличчя, коли почув голос. Глубокий, низький голос, який пробирається моментально під шкіру та охоплює все тіло з голови до п'ят, а мозок одразу п'яніє від цього. Чон округляє очі та зависає та чоловіку, який виходить на добре освітлене місце, тепер він розуміє і його друга, і цих дівчат, які моментально стихли щоб насолодитись цим витвором мистецтва.