Одна нота, один погляд

2 Глава

  Цей день чекав що Техьон, що Чонгук, буквально вираховуючи дні до їх зустрічі, хоча яка зустріч? Техьон сказав, що це побачення, а Чон від цього тане та погоджується. Знервовано ходячи по своїй квартирі та намагається зібратись нарешті але щось не дуже виходить, бо в нього починається паніка та він метушиться.

— Та ти всядешся чи ні? — пробубнив Чімін втикаючи в телефон та друкуючи повідомлення. Він сидить тут в якості підтримки, але щось не дуже допомагає якщо чесно.

— А може давай ти мені допоможеш, бо якщо ні тоді сиди мовчки та спілкуйся блять зі своїм Джином. — рикнув брюнет надягаючи темно-синю рубашку і закатуючи рукава, показуючи свої тату, які набив ще будучи підлітком і не жалкує про це.

— Я зараз просто візьму і не піду... — від цього навіть Чім підняв очі та покрутив у скроні при цьому просвистівши.

— Ти йолоп? А хто мені вуха всі прожужав стосовно цього і взагалі ти, лайна кусок, ти зараз зби.. — його перебиває телефоний дзвінок, через який в Чона ще більше істерика, бо це був Техьон. — бери слухавку!

— Ні! Я... я боюсь.

— Я зараз Джину скажу передати Ві, що ти не хочеш слухавку брати. — після цього Гук лише цикнув та вийшов з кімнати, щоб прийняти телефонний виклик.

— Довго ж ти береш трубку, їжачок, але я маю дещо сказати. — Чонгук спочатку посміхнувся, на секунду прикриваючи очі та в наступний момент відкривши їх, сильніше напрягаючись. — Ти вже напевно зібрався, вибач будь ласка мене, але давай перенесем наше побачення, га? Я сам його влаштую, в мене тут завал повний на роботі. Принцесо, ти тут?...

— Ах, так-так, я... Все нормально, так, значить в наступний раз. Бувай! — одразу скинув трубку навіть не дочекавшись поки Техьон йому щось відповість, тому що просто розгубився та повернув голову в сторону друга, який стояв опершись о двірний косяк та лише помотав голову, сказавши що той бовдур. Хлопець закусив нижню губу та дивився в одну точку, він справді хотів зустрітись з Техьоном, чесно, але якщо він зайнятий то хто такий Чонгук, щоб почати показувати козні, принайні він так вважав.

***

Завал вийшов дійсно жорстким, що Техьон працював без вихідних, але при цьому намагаючись активно переписуватись з Чонгуком, бо він справді засумував за цим прекрасним іжачком, та цими родимками на обличчі, за цими чорнильними оченятами як у Бембі, та неймовірною посмішкою, яка вбиває варто лиш подивитись на неї. Звичайно він вимагав відеодзвінок, на що Чон на відріз відмовився, най скаже дякую, що хоч одну фотографію надіслав. Ось прямо зараз вони знову переписуються, байдуже що в цілому пише Гук, він знає що Техьону це цікаво і якщо той не відповідає значить, його завалили документами, але той обов'язково прочитає і відповість на кожне повідомлення, навіть якщо воно немає сенсу. Взагалі хлопець трохи випав з життя дізнавшись, що Техьон працює арт-директором, ні ну з виду одразу бачно що людина він творча, але щоб так, не думав.
Паралельно пишучи однією рукою а іншою наливаючи кип'яток в кружку, явно перестарався та чортихнувся, відкладаючи телефон, щоб прибрати те що розлив.