Образиш білченя - відірву горішки...

◑ ━━━━━ ▣ ━━━━━ ◐

- Хто це зробив? - грізний голос рознісся приміщенням.

У класі повисла зловісна тиша. Мінхо уважним хижим поглядом справжнього лева дивився на однокласників свого хлопця. Примруживши очі, Лі буквально кидав іскри в кожного, хто стояв перед ним і тремтів, мов листочок на вітрі. Здавалося, ще трохи і він сам загориться, як багаття Вальпургієвої ночі. Він вказував на Джисона, губа якого була розбита, брова розсічена, на вилиці садна, а кісточки пальців збиті в кров. Схоже було на те, ніби його хтось побив або він сам з кимось побився. Усі мовчали, боялися грізного старшокласника, а от Лі всередині повільно закипав. Кулаки нервово стискалися, а на шиї загрозливо пульсували вени. Кожен, хто стояв перед ним, відчував підступаючий шторм.

- Я ще раз запитаю! Повторюю для тупих!Хто! Це! Зробив?! Трясця вашій матері! - його голос підвищився, напруга у класі теж.

Зараз агресію старшого можна було помацати руками, настільки сильно вона заповнила приміщення, з кожною секундою збільшуючи свою густоту. Навіть дихати ставало неймовірно важко.

- Хьон... - тихо озвався Хан, смикнувши старшого за краєчок рукава його сорочки. - Може не треба? Ходімо звідси.

- Зачекай. - Мінхо недбало відмахнувся від нього і пройшовся класом уздовж рівної шеренги школярів. - Ви глухі чи тупі? Хто посмів торкнутися Джисона? Відповідайте!

Хтось із однокласників зрадницьки підштовхнув уперед переляканого блідого хлопця, з яким до цього вступив у бійку Сон. Плечі стиснуті, голова опущена, а губи тремтіли від страху перед Мінхо. Геть і не скажешь, що годину тому він вів себе як набундючений індик. Якась дівчинка ледь чутно озвучила:

- Це все він. Джисон з ним побився... - а у відповідь отримала докірливий погляд юнака. - Ми тут ні до чого. Чесно-чесно.

Мінхо люто глянув на хлопця, що продовжував тремтіти, а той ще більше згорбився від страху. Усі знали, що Мінхо сердити не можна. Інакше такого словесного приниження можна домогтися, що мало не покажеться. Звичайна бійка розминкою здасться. І ні, він не був грізним хуліганом чи щось подібне. Лі, звичайно, міг наваляти по голові комусь, але виключно через принципи. А якщо ці принципи стосуються його Джисона, то у хлопця взагалі всі гальма зривало. Хоч волосина з голови Хана впаде і Мінхо вже летів трощити все навколо, аби помститися кривдникам свого бойфренда. Бо ніхто не мав права ображати його. Так і повелося. Образиш його білку, втратиш свої дорогоцінні горішки. Між іншим, цитата! Так сказав найкращий друг Мінхо, Со Чанбін, який, до речі, стояв зовсім поруч і розминав пальці, готуючись до епічної бійки. Саме тому ніхто зазвичай і не чіпав Джисона.