Кв: самогубство
Відсутнісь. Відсутність думок, слів, потреби говорити. Майбутнє що здавалось ясним як сонце, що довше на нього я дивилас то більше втрачала здібність його бачити. А й справді, сонце.
Сенс потонув разом із цілями. Мрій там не було вже давно, затухли ще з ранніх часів від чужих слів.
Волокотіння ніг по обачним містям скидаючись від будівлі до будівлі вже не завалось чимось важливим, але без цього будь яка подоба живості зникне.
Зникнути.
Зникнути.
Зникнути.
Волокотіння себе по кімнатах власної квартири яку я чомусь називаю домом стає непосяжним. Я потопаю в свому місці сну намагаючись укритись думками від голосного шепіту інших істот. Не випливти мені ніяк то я кличу по допомогу. Кличу, кличу, кричу, а вода лиш заповнює мої легені. Стукаю і б'юсь аль привернуть до себе руку хоч чиюсь.
Кімната порожня.
Інші також тонуть.
Час відсутній разом із думками. Його й ніколи не існувало, його придумали живі. Відсутність. Сред тиші пустот мої з'явилось щось нове. Клубок який зв'язує мене тепер все більше.
Оточуючі стають все більш байдужими мені. Оточуюча сіра масса.
Я не знаю як продовжувати жити.
Я лише знаю як завершити цю біль.
Один глоток.
Все скінчится.
Untitled
