Світанок

Частина 2

Чон Хосок звик із дитинства досягати всього сам, незважаючи на допомогу батьків. Їхній престижний статус обтяжував юного альфу, та ще й очікування батька, який планував передати йому свій бізнес, не приносили нічого, окрім вічного стресу. Хосок терпів до того моменту, як родичі заговорили про весілля в день його двадцятиріччя. Нехай батьки нічого не говорили з цього приводу, Чон все ж таки відчув загрозу для своєї свободи, і, не чекаючи закінчення свята, втік з величезного маєтку. Хоча, це більше схоже на бунт, ніж на втечу, бо батько чудово знав, де знаходиться його недолугий син - у свого найкращого друга Кім Намджуна. Все подальше спілкування Хосока з батьками зводилося до прохань повернутися додому, але Чон відмовлявся. Йому подобалося те, як він жив зараз – уночі робота барменом в одному з найкращих клубів міста, а вдень навчання у сфері бізнесу. Конфлікт із батьком полягав у тому, що Хосок хотів сам поставити свій бізнес з нуля, а батьки цього не розуміли, і пропонували синові одразу все готове. Чон не бачив у цьому сенсу, адже як він зможе керувати тим, що збудував його батько?

Іноді було не просто, особливо на початку, але альфа швидко справлявся із труднощами. Він вважав своє життя яскравим і насиченим, вірні друзі поряд, і нехай з батьками було маленьке непорозуміння, Хосок знав, що вони завжди будуть на його боці.

За своєю натурою Чон був схильний до романтики та оптимізму, тому в глибині душі він плекав мрію зустріти не просто омегу, а свого істинного. Люди казали йому, що це лише дурні мрії, але Хосок їм не вірив. Його друзі змогли знайти тих, хто був призначений їм долею, та його батьки були істинними, хіба це все безглуздо? Ні, дурні ті люди, які нехтують своїм щастям заради грошей і вигоди, Хосок таких ненавидить, як і тих, хто сміє якось принижувати омег. Напевно, альфа ніколи не зможе зрозуміти їх, бо він не бачить відмінностей між ними. Яка різниця, альфа чи омега, адже вони всі люди, відмінність лише у фізіології, тільки й усього.

Хосок завжди з радістю погоджувався провести час у компанії своїх друзів та їх пар, нехай іноді й бурчав для вигляду. Того разу не став винятком і подарував альфі найкращу ніч у його житті, яка повністю пропахла запахом шоколаду та апельсина. Хотілося завжди відчувати тендітне, але в той же час, наповнене внутрішнім стержнем, тіло Фелікса у своїх руках. Жаль, що омега так швидко покинув його, залишивши лише теплий цілунок на щоці. На жаль, цей слід з кожним прожитим днем зникав, а Фелікс так і не приходив на старий пляж. Хосок собі місця не знаходив, все думаючи про те, що трапилося з хлопцем і чи він не скривдив його чимось? Може, він був надто наполегливий?