вже закінчилась лінійка та класна година. Вас вже відпустили додому. Ти встала з-за парти, як Рома взяв тебе за руку в повернув до себе.
- Чекай мене біля підвішеного
-що? це де?
- позаду школи
- ну, ладно
ти пішла за школу чекала його там, стояла хвилин п'ять, збиралась вже іти додому, як ззаду ти почула голос Бяши.
- Женька? А чо ти тут? Тебе що Ромка позвав , на?
- ну, позвав, тільки не розумію для чого
- зараз побачиш , на
*ти стоїш нічого не розуміючи. І тут виходе Рома разом з Антонои.
- Бяша, шо це за?
-почекац і побачиш, на
* Рома як тільки тебе побачив , заясяяв. Це було дивно, він же обідився. хм.
- Рома, що тут взагалі відбувається? Навіщо тв мене сюди позвав?
-тссс, тихо.
І тут ромка дістав ніж- О БОЖЕ, Ромааа , що ти робиш? нінінінінініііі тільки не це * ти хотіла підбігьт щоб ну зупинити його, але тебе тримав Бяша.
Рома кинув Антона на землю та підніс ніж до горла.
- Бяша, Бяша, Бяшаа відпусти мене, будь ласка , боже ні
- зачем, на?
- будь ласка, я тебе прошу
-пф, просто скажиу тебе якось вишло вирватись з рук Бяши, ти підпігла , *Рома дивився на Антона, він був дуже наляканий .
Ти взяла голову Роми і поцілувала його в губи.
Рома трохи вахуї
(повторюю, вам 15-16 років)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Життя з чистого аркушу
Fanfictionне знаю чи сподобається вам, але фф я пишу вперше, тому не судіть суворо. Вдалого вам читання) #т/и #зайчик #пятифан