Усі персонажі, назви місць та події, згадані у цьому фанфіку, є вигаданими. Будь-яке збігання з реальними подіями чи особами є випадковим і не має на меті порушувати права чи відображати дійсність.
там 18+ як шо шо
тільки 18+ і мейб буде ще
Шкільний дзвінок звучить найпрекраснішою мелодією. Молодий вчитель втомлено зітхає, поправляє окуляри і з німою насолодою проводить поглядом спину останнього учня. Потім опускається на старий, пошарпаний стілець і дістає вібруючий телефон.
Швидко відповівши на повідомлення, підхоплює сумку і ще хвилин п'ять намагається запхати туди товсту купу паперу. Вдома знову доведеться до ночі вчитуватись в унікальні, рідкісні думки. Не завжди, нажаль, адекватні.
Нові туфлі за цілий день жахливо натерли і кожен крок по довгому коридору змушує кривитись.
— Добридень, вчителю!
Техьон ввічливо схиляє голову, зручніше перехоплює сумку двома руками. Дуже клішовано. Діти посміхаються і радісно пробігають далі. Вони ще малі, ще відносно невинні. Тому і тішаться, дурненькі.
У вчительські сперте повітря, різкий аромат дешевої кави і незмінний шум балачок.
— Вчителю Кім, я чула, ваш клас знову втік? — поряд з його столом зупинилась Лі Сора, вчителька історії. Всі колеги чогось вирішили, що оскільки вони приблизно одного віку, то цілком можуть зустрічатись. Чи дружити. Чи хоча б нормально комунікувати. І нічого з цього всього Техьону не підходило.
Школа у поганому районі, ледве зводить кінці з кінцями. І вчителі тут... Відповідні. Тому молода вчителька була більше схожа на даму легкої поведінки з цими вічно розмазано-червоними губами і грудьми напоказ. Техьон думає, що не один восьмикласник дякуючи їй вперше пізнав своє тіло. Що, може, не так вже й погано, але тут все ж школа.
— Малі вилупки, — старий математик, пан Сан, невдоволено пирхає, відчиняючи вікно. Палити у них тут ніби не можна, але кого це взагалі хвилює. Техьон стискає губи, витягуючи зі скрипучої шухляди журнал.
— Вчителю Сан, не можна так висловлюватись про учнів.
— Ви, Техьоне, ще надто молоді, щоб зрозуміти. Ці виблядки такими будуть завжди. Їх нічого не поміняє, — математик видихає дим прямо у приміщення, і це знову ж таки навряд чи когось хвилює. Цигарки дешеві, смердять якимось лайном.
