Немає гри - немає життя

Пролог

Існують у світі теорії, що їх кличуть міськими легендами. Їх що зірок на небі, але всі вони пов'язані одним бажанням.

Як теорії про те, що людина й не була ніколи на Місяці.

Як теорії про масонські символи, приховані у доларовій купюрі.

Як подорож у часі учасників Філадельфійського експерименту, ядерне сховище на гілці метро Чійода, Зона 51, Розвельський інцидент тощо.

З огляду на ці нескінченні міські легенди, можна побачити чітку закономірність, а саме... віру в те, що «Це точно буде круто!»

Дехто каже, що немає диму без вогню, але якщо згадати, як чутки здатні звичайну муху роздути до настільки великих розмірів, що й мухою її вже не назвеш, то стає зрозуміло, як міські легенди формуються.

Словом, вони засновані на реальних подіях, але дійсності не відповідають. Кажучи відверто, більшість з них — маячня повна. Вони не варті того, аби сперечатися про них чи бодай думати, серйозно. Ще з давніх-давен люди радше вважали випадковості долею. Починаючи з того, що людство на Землі зародилося в результаті астрономічно малоймовірного збігу обставин. Але через власні інстинкти і закономірності, що вони їх вже пережили, люди воліли вважати, що хтось створив їх з певною метою. Що світ має свій певний порядок, а не є абсолютно хаотичним. Щоб знайти сенс у цьому абсурдному та пустому світі, вони уявляли руку, що керує світом з-за куліс, але... зрештою це було не більше, ніж бажання. Тож, зважаючи на це, чи можна сказати, що міські легенди теж народжуються з цього самого бажання?

Абсолютно. Міських легенд незлічена кількість, як зірок, одначе правда й в тому, що деякі з них насправді правдиві.

Але зазначимо: це не означає, що будь-яка з зазначених раніше легенд правдива. Просто є також чутки, що з'явилися з іншого принципу.

Наприклад, історії, надто неймовірні, щоб в них бодай хтось повірив.

І такий приклад автор наведе. Останнім часом Мережею ширяться чутки про гравця з ніком « » (ім'я — порожнє). Кажуть, в понад 280 іграх він поставив такі рекорди, що ніхто не здатен їх побити. І цей гравець посідає усі світові рейтинги під ніком « ».

Ви, ймовірно, думаєте «Бути того не може». Ну звісно, так думають усі. Тож була висунута доволі проста гіпотеза: «Просто це новий тренд серед розробників ігор — залишати імена порожнім, щоб ніхто не дізнався, хто це. Отже, це не справжній гравець».