Там, де ховаються мої демони

Частина 1

Життя не змінюється раптово. Воно повільно котиться вниз або підіймається вгору, незалежно від того, знаєш ти про це чи ні. Чи маєш шанс все змінити, або навіть якщо ти безрезультатно зітреш руки в кров – воно все одно не стоятиме на одному місці. Ніщо не підлаштовується під тебе, лише ти сам по-різному реагуєш на різні подарунки долі, та не тільки від тебе залежить суть цього сюрпризу. Багато є факторів, деякі важливіші від тебе, деякі ні.

Але лише тобі вирішувати, коли воно обірветься – у щасливій старості, яку тобі благословила доля, або ж у юні роки під гнітом проблем.

Стоячи на даху висотної будівлі, Фелікс широко розплющеними очима дивився вперед. Лінія горизонту, за яку тільки-но сховалося сонце, манила більше, ніж лякаюча порожнеча під ногами. Оглушливо гучний стукіт серця, здавалося, відбивав останні секунди таймера, і це лякало більше, ніж невідомість вдалині. Тому що це був таймер його життя. Неважливо, зробить він крок вперед або назад, в результаті його все одно чекає смерть. Питання лише в тому, скільки мук зазнає Фелікс, коли вибере одну з них.

Явно менше, якщо все ж таки зробить крок вниз.

Постав йому хтось зараз це питання він би вибрав промовчати. Він не хоче нічого, крім банальної свободи та спокою. Сотні поворотів і рішень у житті, не тільки його, призвели до такого небажаного кінця - смерть була єдиним результатом, і це не пафосний рядок з дешевої книги. Це реальність.

Хлопцеві хочеться дико, шалено і надривно сміятися, не помічаючи, як сльози, що вже душать, застилають очі.

Рятуючи себе, він потрапив у ще одну пастку. Справді, сюжет для драматичного роману, де героя у скрутну годину врятує хтось інший, і одним махом вирішить усі його проблеми за всю його безкорисливість та доброту.

Ось тільки це не вигадана історія, Фелікс не матиме таємничого рятівника, та й проблеми вже не вирішити. Хіба що за помахом палички хрещеної феї.

Але не було у Фелікса чарівного рятівника. Не було нікого, хто міг би простягнути йому руку допомоги. Тільки покликаний із самого Пекла демон за спиною, чиї чорні очі затягували в безодню і повільно топили, не даючи вирватися. Але й його не назвеш благодійником – за допомогу Фелікс заплатив занадто велику ціну. І чи так вона була потрібна йому, якщо він зараз тікає і молиться всім богам, які точно його, бездушного, не почують, щоб його не знайшли.