this is how the world ends

Драбл

Це чудовий ранок: пташки щебечуть, метелики літають.

Це ー він не зовсім добре пам'ятає, як лягав спати, але прокидається у своєму ліжку задоволений та виспаний – чудовий ранок.

Чюя прокидається і бачить світ, в якому найулюбленіша пара Йокогами – Дадзай та Ода, також відомі як Подвійна темрява , – завершують свою щоденну благодійну справу, тримаючись за руки.

Він не зовсім пам'ятає, як снідав, одягався, приймав ранковий душ, але ось Чюя йде до штаб-квартири Портової мафії під час своєї ранкової прогулянки Йокогамою, яка водночас є перевіркою периметра. Ось рудий стоїть серед юрби юних дівчат, які знімають на відео, як Дадзай смикає Оду за руку, щоб поцілувати його в щоку, не витягуючись.

У його думках проминає, що він має відчувати: злість, лють, ревнощі. Однак чому?

Накахара блимає очима й опиняється за своїм столом на верхньому поверсі штабу Портової мафії, його стіл оточений занадто порожнім простором і надмірно широкою підлогою. Це відлюдний поверх, він тут один. Але він – Бос, а їм потрібен простір, який демонструє владу.

Бос?..

Він ー хлопець не зовсім пам'ятає своє підвищення; це мало б бути щось що він відсвяткував, щось, від чого він відмовився, бо насправді ніколи не буде мозком цієї справи, хоч це й не означає, що він тупий , тупий бинт ー Бос?

Чюя знову блимає очима й викликає Хіроцу-сана кнопкою на своєму столі. Рюро-сан уклоняється йому з надмірно напруженою постаттю, його очі не проглядаються за окулярами.

— Хто був попереднім босом?.. — запитує Накахара відверто, бо цей чоловік роками служив Портовій мафії і завжди був її довіреною тінню. Він може засудити його за те, що той забув уроки історії, але принаймні відповість чесно й більше нікому й слова не скаже про таку некомпетентність.

— Це...

Гул.

Чюя знову блимає очима й просить підлеглого повторити.

— Це Морі Оґай.

Він не зовсім пам'ятає церемонію спадкоємства та Морі Оґая. Це ім'я зворушує щось усередині нього, тисне на живіт. Його нудить, млоїть.

Блювати зараз здається чудовою ідеєю.

Натомість він стискає губи, змушуючи позив залишитися всередині себе. Блювати ніколи не було чудовою ідеєю, навіть якщо це, безсумнівно, брудний спосіб відволіктися або добре випробуваний метод відволікти ціль місії ー хлопець зовсім не пам'ятає цього; думає, що він не настільки мудак, щоб завдавати незручностей обслуговуючому персоналу готелю, в якому той зупинився, тільки для того, щоб спати тієї ночі в мирних снах про те, як йому вдалося уникнути арешту, розлютивши свою мішень, ー рудий не зовсім пам'ятає, що співпрацював з кимось заради цього, бо завжди працював сам ー він Самотній Вовк із Портової мафії.