★Вибачте що заставила довго чекати продовження но дякую що дочекалися...★
Через пару хвилин старші вийшли. Фелікс нічого лишнього не говорив бо побачив бордову цятку на шиї Хана.
- Ну пішли?
Не видаючи себе сказав Лікс.
- ага пішли.
З ухмилкою сказав Мінхо.
Хан нічого не сказав бо помітив що Фелікс дивився на його шию. Він в думках проклинав Мінхо, і хотів його вдарити так сильно щоб він в землю провалився. Ну він пішов за своїми друзями мовчки.
- Хані а чього ти нічого не говориш?
Повернувшись до Джисона сказав Мінхо з явного насмішкою в голосі.
- я тебе після роботи в живих не залишу!
- Хані ну чього ти все ж добре. Зато в тебе тепер є мітка любві.
З помітним сарказмом сказав Хо.
-Я тобі таку мітку любові дам що ти з ліжка сьогодні впадеш!
- ой да не будь таким агресивним я ж тебе люблю.
-Вот проявляй свою любов не при моїх друзях.
- Ну ладно він же і так знає про нас.
- Я вкурсі но мені не подобається що ти проявляєш свою любов такими способами при друзях.
- Добре моя білка я більше так не буду.
Хлопці дійшли до стоянки і Фелікс зразу почав думати.
-💭 Цікаво а яка із цих машин Мінхо💭
Мінхо підійшов до чорної на вид дорогої машини і відкрив її двері для Лікса.
- вау у тебе красива машина.
Здивовано сказав Фелікс.
- Дякую я старався на неї заробити щоб порадувати мою білочку.
Мінхо обернувся до Хана щоб той точно зрозумів що звертаються до нього.
- Для мене? Я думав ти її купив щоб їздити на роботу як мажор а не як бомж.
- Я не знав що ти про мене таке думаєш.
З награною образою сказав Хо.
Мінхо підійшов до Хана і обняв його за талію.
- А ти пам'ятаєш що ти мені обіцяв сьогодні?
Мінхо подивився на Хана такими очима ніби зараз з'їсть його.
- Помню я помню. Якщо я пообіцяв то значить буде.
Хан в відповідь обняв Мінхо.
- Ем... Я тут є чи я невидимий?
Обережно спросив Фелікс щоб не псувати романтику цим двом.
- Фелікс почекай п'ять секунд і ми поїдемо.
Сказавши це Мінхо затягнув Хана в гарячій поцілунок.
Хан відповів на поцілунок но коли він згадав про Фелікса то розірвав до чорта солодкий поцілунок.
- Ой Ліксі вибач я забув що тобі це не подобається.
Хан зразу відійшов від Мінхо.
- Хані ну він вже дорослий має розуміти.
Притягуючи до себе Хана сказав Мінхо.
- Да ладно сосіця вже. Я відвернусь якщо шо.
Мінхо взяв Хана за талію.
- Ну дивись як хочеш.
Джисон поцілував Мінхо і зразу зробив їх поцілунок глибше. Вони цілувались довго, Фелікс за цей час здається навчився цілуватись поки на цих двох дивився. Нарешті старші розірвали поцілунок і відійшли один віт одного.
- бля поки ви цілувались я сам навчився здається.
- хах ну буває.
Сором'язливо сказав Хан.
В той час Мінхо підійшов до машини і відкрив двері для Джисона.
- сідай принцеса.
Хан підняв голову скорчив смішне лице і модельною походкою пішов но машини.
Він сів в салон машини і заправив волосся за вухо.
Фелікс і Мінхо голосно засміялися.
- ладно давайте вже їхати а то ми так запізнимся.
Коли Мінхо це сказав він зайшов в машину і Фелікс теж сів в машину.
Нарешті вони рушили і на диво їхали вони в тиші.
"Коли вони вже завезли Хана на роботу і вже приїхали до школи"
- ладно давай папа. Заходь до нас в кафе коли закінчуться уроки.
Сказав Мінхо прощаючись з Феліксом.
Лікс теж попрощався з Мінхо і пішов до входу в школу.
"Коли у Фелікса почалась велика перерва"
Під час перерви Фелікс вирішив піти в столову.
"В столовій"
Лікс взяв собі їжу і пішов за столик.
"У Хьонджина"
В Хвана закінчився урок, і він теж вирішив піти в столову. Бо сьогодні він запізнювався на урок і не встиг поїсти.
Коли він зайшов до столової він одразу звернув увагу на Фелікса, сидячого в кінці приміщення зовсім одного.
Хьонджин взяв собі їжу. І іза жалості, точьно іза неї... Пішов до столика Фелікса.
- Я сяду?
З повною впевненістю сказав Хьонджин.
- А в мене є вибір?
Знаючи відповідь все одно спитав Лікс.
- Ні.
Сказавши це Хьонджин сів навпроти Лікса.
-💭Бля і що він тут всівся?💭
Фелікс реально не розумів чого Хван прийшов. І все це розом було дивно один раз просто так відпустив, а зараз сам підходить?
-Я хотів вибачитись за те що іздівався над тобою... І запропонувати стати друзями...
Невпевнено сказав Хван не сподіваючись на згоду.
-Друзями?...
Не вірячи словам Хвана перепитав Лікс.
- Нуууу так...
Вже думаючи що Фелікс відмовить сказав Хьонджин.
-Ну давай спробуємо.
Мило посміхнувшись сказав Лікс.
-Що серйозно? Дякую Лікс...
Хьонджин встав з свого місця і підійшов до Фелікса.
- Це може звучати дивно но....
Не даючи Хьонджину договорити Фелікс встає і обнімає його.
-Все добре можеш обнімати мене коли захочеш.
-Дякую Ліксі...
Хван обняв Фелікса в відповідь і вони так стояли дістаньо довго.
-Дякую що вибачив...
-І тобі дякую що став моїм другом...
★Прланується ще дві три глави. Дякую за те що прочитали!★
