8 частина

91 10 7
                                    

Я прокинулась , і перед очима відразу промайнули події , що відбулися ... Я навіть не знаю як давно .
В туалеті не було годинника , хах та цей не дивно .

Все тіло було в синцях та царинах .

Я ледь піднялась на ноги , і саме перше , що мені потрапило на очі це дівчина , у якої на тілі майже не залишилось цілого місця , лише синці , ранки та дуже худе тіло .

~Жах~

Промайнуло в мене в голові .
Я ледве як вдяглась і вийшла з приміщення .

Та попрямувала до кімнати , для персоналу , а точніше для  офіціантів , та адміністратора, де залишали свій  верхній одяг та речі.

Щоб дібратися туди мені потрібно пройти залу .
І мені це майже вдалося .

П'ятий - Т/и .

Почула я за своєю спиною , але немала наміру повертатися в його стороні , а тим більш розмовляти з ним .

Я пришвидшила крок і пішла далі , чесно кажучи кожин крок ...та , що там крок , кожний рух давався мені важко та болісно .

Я зайшла у кімнату , забрала сумку , і тут до кімнати заходить П'ятий .

<Автор>

П'ятий - Т/и , ти де була ? Я тебе всюди шукав .Що з тобою ?

Т/и -нічого ,  навіщо ти мене шукав ?

П'ятий - ми не закінчили нашу розмову .

Т/и сіла на стілець та взявшись за голову мовила .

Т/и - скажіть , от чому вас так цікавить це ? Чому ви так сильно , хочете вибити з мене інформацію ?
Навіщо це все ?

П'ятий на мить задумався .

П'ятий - 💭А і справді , навіщо мені це знати ? Хто вона така , щоб я її вмовляв ? Те , що вона красива це ...це , ні ні ні 💭

П'ятий - має ж бути причина чому така красива дівчина спала на дворі 💭дідько , що я несу , а хоча , не так це і погано , можливо ще рано робити висновки , але вона змогла чимось зацікавити та привернути мою увагу 💭

Т/и - дякую , але я нічого казати не буду 💭не вистачало , ще щоб мене за психічно хвору прийняли 💭

П'ятий - добре , тоді я піду , гарно дня .

Т/и - дякую , тобі теж .

П'ятий вийшов з кімнати , а Т/и дістала листочок та ручку , і почала писати заяву на звільнення .

Завдяки тобі я ще досі живаWhere stories live. Discover now