З тієї розмови пройшло два місяці,
Джисон та Ліно стали хорошими друзями. Но хан явно відчуває до ліно не дружбу а набагато більше.
Джисон:ранок добрий
Мінхо : ну для кого як для мене, він явно не добрий
Хан : та компашка про все взнала?
Мінхо : так я в них немов в рабстві я працюю на їх батьків аби хоч якось закрити, борги свого батька.
Хан : розумію в мене мама по 14 годин працює аби виплатити кредит , я підпрацьовував в цілодобовому но як мама дізналася то заборонила працювати , типу мені про навчання думати треба .
Мінхо : тобі щастить в тебе хочаб мама є .
Хан : пішли вже на пари .
Заняття підходили до кінця Мінхо пішов з Джисоном разом додому з доволі сильною тривогою .
Мінхо помічає компашку
- бляяя джисон валим
За ними вийшла ціла погоня
Довелося плутати їх кварталами .
Бо ліно знімав квартиру не жив в будинку свого батька.
А хана вони теж доволі часто задирали . Но розійшлися по домівках не ушкодженимиТак я закинула цей фф но
Повертаюся до його написання
Надіюсь вам сподобається
ВИ ЧИТАЄТЕ
ми несправжні персонажі?
Randomмінхо дуже холодно ставився до хана але після одної сварки мінхо зрозуміє що хан найдорожчий хто для нього був