Дощ (переклад)

🛏

                                 ***

Мінхо сидів на ліжку, перебираючи всі свої конспекти. Завтра йому треба терміново показати один із них професору, але як на зло, він не знає, де зараз знаходиться цей конспект. На ліжку серед купи листів його не було. Було ще кілька зошитів на підлозі, але хлопець точно не знав, чи там буде щось ще. Пообіцявши собі, що подивиться зошити потім, Лі продовжив копатися в аркушах, перечитуючи конспект, у спробах знайти потрібний.

— Привіт, — у кімнату спокійно зайшов новий сусід, зачинивши за собою двері.

Мінхо підняв на нього карі очі і безмовно кивнув головою, продовжуючи поратися у своїх речах. Джісон пройшов до свого ліжка і ліг, з цікавістю поглядаючи на старшого. Він живе з ним уже два тижні, але так нормально познайомитись вони не змогли. Єдине, що Хан почув, то це те, що Мінхо вважає його нормальним хлопцем. Джісон не займався в кімнаті нісенітницею, не смітив, робив уроки тихо і швидко, не заважаючи старшому теж прочитувати якісь книги і робити нотатки.

Хан навіть допомагав йому з фізикою, бо навчався на факультеті, де вона була основним предметом. За це Лі неодноразово готував їжу на двох, частуючи свого сусіда. І все б нічого, але з кожним днем, чим довше вони живуть разом, тим сильніше Мінхо поводиться на ранок дивно. Він заїкається, часто відводить погляд, інколи ж взагалі ігнорує Джисона. Спочатку хлопець думав, що встиг зробити щось не так, але, простеживши за всіма своїми діями, зрозумів, що поводився він завжди спокійно і зайвого собі не дозволяв.

— Ти щось шукаєш? - спитав Хан, підводячись з подушки.

Лі зітхнув і знову поглянув на Джісона, киваючи головою. Хлопець не хотів просити допомоги, але, мабуть, йому це доведеться зробити, бо дві руки добре, а чотири

– краще. — Шукаю конспект із філософії. Не пам'ятаю, де саме записував, але знаю, що він має бути десь тут, бо я його не викидав,
– Джісон підвівся і підійшов до ліжка старшого, перебираючи листи руками.

- А на підлозі дивився? - Хо похитав головою.

— Давай я подивлюся, а ти поки що на ліжку все добре оглянь,- Хан сів на підлогу і почав перебирати зошити, помічаючи гарний та акуратний почерк старшого. Мінхо глянув на світлу маківку і в голові, мов блискавкою, промайнули стогін молодшого, які той видає уві сні. Здригнувшись, Лі прикусив губу, відвертаючись від Джісона.
Чим більше він на нього дивиться, тим сильніше його хоче, і все через блядську поведінку молодшого. Нехай той і не уявляє навіть, що він робить уночі. Лі не мав сміливості поговорити з ним про це. По-перше, Джісон може подумати, що старший просто збожеволів. По-друге, це може похитнути їхні добрі стосунки, адже Мінхо не з кожним міг порозумітися, а тут ще й сусід, з яким йому доводиться ділити одну кімнату.