Lovaine

Seis

The Weeknd - Call Out My Name (аудіо можете послухати в нашому Telegram-каналі neofitsua)

– Покличте Юнгі. Я хочу його бачити.

Чонгук ногою перевертає черговий стіл, що завалений фішками, опускається навпочіпки перед чоловіком, який лежить на підлозі зі скляним поглядом, витираючи лезо свого гладіуса об піджак мерця та, піднявшись, йде до заляпаного кров'ю дивану. Він здирає краватку, що звисає на його шиї, стягує із себе піджак і, засучивши рукава зовсім нещодавно ще білої сорочки, чекає, коли його люди приберуть з канапи труп чоловіка з дирою між очей. Чонгук, не гидуючи, опускається на нього, вимагає зробити музику гучніше та спостерігає за тим, як заплаканий офіціант руками, що тремтять, наливає йому в келих його улюблений коньяк.

Хвилин десять на збори, п'ять хвилин дійти до автомобіля, двадцять п'ять хвилин у дорозі, хоча якщо за кермом Лей, значить, можна скоротити шлях на п'ятнадцять хвилин, і Юнгі нарешті буде тут. Чонгук попиває коньяк, обводить поглядом зовсім нещодавно повне казино. Воно і зараз ними повне, але вони всі мертві. Підлогою, що всіяна трупами, ходять люди "Короля", оглядаються, добивають поранених. Той, за ким прибув Чонгук, помер першим, і його голова зараз на столику перед ним дивиться на нього каламутним поглядом, Чонгук з нею навіть цокається.

Казино належить, точніше, належало конкуренту, який відмовився схилити голову перед правлячою сім'єю, Джо Калі. Сьогодні Чонгук не просто знищив майбутнє цілої родини, він показав усій країні, що бува з тими, хто відмовляється цілувати його руку. Він – Бог, король, президент, правитель цієї країни, і жаль, що деякі досі цього не усвідомлюють. А все тому, що батько проявив слабкість. Чонгук, який виплеснув свою злість, втамував жагу крові, варто згадати про старого Чона, наново заводиться, адже ж батько винен у тому, що йому доводиться пояснювати людям на пальцях, хто такий Чон Чонгук

Стариган в останні роки був зайнятий тільки створенням та витратами. Він наново відбудовував місто, щодня під ручку зі своєю коханкою зникав на церемоніях відкриття чергового «шедевра» архітектурного мистецтва, посилив співпрацю з благодійними фондами, став підтримувати розвиток культури, навіть почав заїкатися про об'єднання всіх могутніх представників країни під своїм крилом, наслідуючи принцип «розділяй і володарюй». Повага до сім'ї скотилася в яму, адже старший Чон помилково думав, що будучи меценатом, він її тільки підніме, зрештою Чони перетворилися в прізвище, яке навіть силові структури припинили побоюватися. Чонгук знає тільки одне слово – «володарюй», воно йому з молоком матері передалося, він не сприймає «розділяй», не звик не бачити страху в очах того, хто дивиться, адже він певен, що повага тільки там, де є страх. Тепер батько, земля йому пухом, лежить на глибині декількох метрів, а Чонгук підіймає з попелу своє прізвище, кров'ю зрадників омиває літери, сяяти змушує.