Перлина для дракона

Пролог

Темрява безжалісно поглинала будь-які звуки. Прохання про допомогу так і не зірвалося з язика. Брудні руки з багряними краплями стискали уламки срібного меча. Людина неконтрольовано вдихала повітря з залишками диму. Тіло тряслося у панічному припадку.

- Сподіваюся, що ти встигла... хрипло прошепотіла вимучена постать.

За спиною різко тричі вдарив дзвін. Час помсти настав.

***

На цьому кораблі навіть щури швидко помирали. Юнгу від самого початку шалено нудило. Навіть відвар проти блювоти виявися неефективним. Зрештою капітану набридло слухати ці гидкі позиви.

- Слабке ганчір'я! Викиньте цей непотріб за борт! Шіна, шо став, мов мертвяк?

Шіна перелякано затупилив рот рукою і злегка поклонившись, підбіг до новачка.

- Тобі не місце з цими тхорами - вимовив, перш ніж скинути, легке від недоїдання тіло у море.

- Почекааай.. - крик поглинуло море.

Шіна полегшено видихнув і потягнувся за брудним відром. Обов'язки ніколи не закінчувалися.

***

Море безжалісно кидало слабке від утоми тіло у різні сторони. Ще трохи і судома переможе. Смерть чекала вдалої нагоди, щоб вдосталь поласувати новим даром. Перед очима завмер образ чогось справді моторошного. Темний силует корабля з'явився, немов передсмертна галюцинація. Останній видих зірвався з горла. Море знову заявило права на це нікчемне створіння.

- Пробач, ма. Треба було дозволити мені вмерти ще тоді. Я справді тебе... - залишок фрази розчинився у безладді інших гучних звуків.

***

- Капітан тебе розчавить.

- Всі знають, що вона у захваті від Блакитного Джо.

Хтось ляснув долонею. Цей звук був настільки неприємним, що невідомий скривився і простогнав.

- Ну от. Джо знайшов собі нову забавку. Трахнеш його сьогодні ввечері чи не зможеш так довго свій хер в штанах протримати?

- Не ревнуй. Ти ж знаєш, що я давно задивляюся на твою апетитну...

- Ненормальний! Від'їбися! Я не збираюся тебе задовільняти. Гидота! - він вдав наче блює. Хтось засміявся, доки невідомий не почав втілювати ці звуки у реальності.