Ось продовження, я рада коли ви мені пишете коментарі, а ще за проду дякуємо їй Stasia_13 іменно вона мене просила написати цю частину
П'ята частина
Через деякий час вони вже бродили по місті, Пік йшов позаду, а Вару оскільки знає місто куди ліпше ніж Пік
-нам ще довго йти?-запитав Пік
-нє, буквально п'ять хвилин-мовив зелено-волосий у відповідь Піку і продовжив весело іти по пішоході
-як взагалі виглядає та твоя Віка?!-запитав Пік
-як я в fem версії-відповів Вару
-шо?
-шо?
-пішли швидше, а тоше годину йти будем!-про ричав Пік і вони пішли мовчки
*****
Через деякий час вони вже стояли перед дверима
Вару постукав у двері і йому відкрила сумна Віка, але коли вона глянула і побачила перед собою брата усміхнулась і накинулась на нього із обіймами
-Вару! Я думала що більше ніколи тебе не побачу!-крикнула Віка
Через пару хвилин обіймів вона їх впустила і зробивши чаю почала розмову
-в так, по перше хто це?-запитала Віка показуючи на Піка
-це..мій...ем..-Вару не встиг договорити як його перебив Пік
-я його друг-швидко й переконливо промовив Пік зробивши ковток чаю
-правда? Фелікс ж вроді сказав, що тебе подарує якомусь там королю..-не зрозуміла Віка
-та забий на то!-мовив Вару
Далі вони пішли гуляти
На прогулянці:
-слухай Варунь-мовила Віка
-слухаю-відповів Вару
-я тут подумала...-дівчина не встигла договорити як її перебив Вару
-кажи вже!-із серйозним виразом обличчя крикнув Вару
-коротше..-потянула дівчина
-не томи а!-серйозно мовив Вару
-не перебивай!-сердито мовила Віка
-тоді кажи швидше!-мовив Вару
Річ у тому, що Вару взагалі не подобалося коли сестра тянула
-коротше, в мене з'явився новий друг який мені подобається!-радісно вскикнула дівчина
-ого..-Вару здивувався оскільки вона ще недавно зустрічалася з Ромео
Вару глянув на неї облизнувши полуничний пломбір
-правда круто?!-радісно мовила Віка
-ага...-все ще в шоці мовив Вару
Поки вона говорили Пік спокійно ішов мовчки поряд із Вару тримаючи руки в кишенях
-доречі, а де ти подружився з ним?-запитала Віка і показала на Піка
-в лісі-трохи розгубившись відповів Вару
-ясно, доречі, а давайте...-не встигла договорити дівчина як звідкись пролунав вистріл і вона почала падати
Коли Вару це помітив то швидко підхопив її і наказав Піку подзвонити в швидку, що і зробив Пік
*****
Через деякий час вийшов лікар із сумним виразом обличчя
-ми зробили все що могли...-тихо й сумно мовив лікар на, що Вару впав в ступор
-як? В смислі? -прошепотів Вару
-коли в неї вистрілили то попали прямо в серце...її не можливо було б врятувати...мені дуже жаль...-закінчив лікар
Після цих слів у Вару по щоці покотилась маленька сльозинка Вару розривався, а Пік лиш обійняв його і вони відправились назад в замок..
Кінець п'ятої частини
