Сходимо у кінотеатр?

Перегляд фільму

Ранок. Серпневе сонце все ще нещадно світить, зігріваючи все чого тільки торкається. Крізь прочинене вікно потрохи проникають промінці сонця, дратуючи своїм світлом ще сплячого українця. Він потроху сідає на диван дивлячись на час.
Нововолинськ злегка простукав у двері в зал.

Нововолинськ - еее, можна?

Україна - шо?

Нововолинськ - питаю чи зайти можна

Україна - та, чого ти питаєш? То ж твоє житло

Нововолинськ - *зайшов* як мінімум задля манер

США - а як максимум?

Україна трошки віддьоргнувся від нього з несподіванки.

Україна - йопти, ти не спиш?

США - уявляєш. Ну то що? А як максимум?

Нововолинськ - シ та хто зна, а якщо ви цілуєтеся або ще щось?

Україна - ._.

США - логічно

Україна - ти справді напрошуєшся на ляща

Нововолинськ - ... це в вас якась любов така?

США - yes, специфічна

Нововолинськ - то чого я зайшов, сніданок уже на столі

Україна - ти в скільки просинаєшся взагалі?

Нововолинськ - ну... Як коли, сьогодні в сім ранку проснувся

Україна - жесть, ти хоча би висипаєшся?

Нововолинськ - мені 5 годин сну вистачить щоби виспатися

Україна - ооо, в мене так само

США - ._.

Нововолинськ нагадав хлопцям про похід до кінотеатру, вони ж для цього сюди і приїхали.
Поки Америка та Україна уже снідали на кухні, Нововолинськ росказував як в той кінотеатр потрапити.

Нововолинськ - в нас недавно встановили валідатори у маршрутках, тому коли маршрутка зупинятиметься ви почуєте що це за зупинка. Ото ж бо, пропоную не світитися на вулицях, а просто трохи проїхатися маршруткою. На наступній зупинці після “Кулінарії„-

Волиняна перебив Україна.

Україна - та нащо? Тим більше якщо ти сам казав що можна прогулятися, тому що той кінотеатр не далеко від твого будинку. Навборот розвіємося трохи від роботи *штовхнув ліктем Америку*

США - згода

Нововолинськ - як знаєте. Тоді жуйте далі, а я розкажу як потрапити до кінотеатру. Насправді все дуже легко ^^ Спершу рухаєтеся по пам'ятниках, осьо, бачите такий високий коло зупинки? Це пам'ятник першобудівникам Нововолинська, за ним видніється пам'ятник Тарасу Шевченку, поруч з яким палац культури. А далі пряма дорога, від “Фелічіти„ отак прямо, прямо і побачите високу, чорну, скляну булівлю, отам на другому поверсі, праві двері.
До речі, та пряма дорога від “Фелічіти„ нововолинці називають “стометрівкою„, там можна вільно гуляти по дорозі, вона закрита від автомобілів.