Як завжди, Тору сидить за своєю партою, яка повністю розмальована.
Кожен день над ним знущаються, через зовнішність та невисокі оцінки.
Хлопчина вже і не знає, що такого йому зробити, щоб всі від нього відстали...
День за днем, нічого не змінювалося, вдома в нього теж не все було так гладко, батьки дуже часто сварилися, доходило навіть до бійки.
Одного разу, батько навіть вдарив мати так, що вона впала, та лежала неначе мертва, пощастило що її змогли врятувати.
Поліція закрила на то все очі, сказав:
-Це просто нещасний випадок!
Але Тору, єдиний хто розумів що це не так, він жив з цим, було боляче, але йому просто доводилося терпіти.
І ось знову ця школа, вихідні закінчилися. Прокинувшись рано в ранці, хлопчина взяв портфель та вийшов з дому. На сніданок він міг не розраховувати, тому що батьки мало того що сварилися так ще і не рахували його за свого сина, просто не помічали. Хоча раніше такого не було, вони любили свого любого сина Тору, а потім все змінилося...
Все змінюється, але у випадку з цим хлопчиком, з кожним днем, все стає тільки гірше і гірше.
Автобус забрав Тору, та повіз до школи.
Вона знаходилася далеко, все через те що жили вони в селі, а школа знаходилася в місті.
-Приїхали, виходимо! -Крикнув водій.
Він завжди то кричить, хоча і без нього всі бачуть що приїхали...
Тору вийшов з автобуса, та пішов до самої будівлі.
-Стояти! -Сказав хлопець на ім'я Сен.
-Що сталося? -Спитав Тору.
-Віддавай всі гроші. -Додав Сен тримаючи Тору за плече.
-Вибач, але в мене немає... -Тихо, відповів хлопчина.
-Що ти сказав? Повтори ще раз! -Наполіг Сен.
-Кажу немає в мене грошей, я порожній.
-Не бреши мені!
-Йди до біса, в мене зараз вже уроки почнуться, тому я пішов. -Сказав Тору, та збирався пройти далі, але його зразу же зупинив Сен, він перекрив йому дорого своїм тілом та крикнув :
-Хлопці! Йдіть сюди.
Підійшло ще три хлопця, Сен сказав їм, щоб вони побили Тору.
