Ранок,дівчина проснулась але просто лежала,їй не було інтересно хто їй пише чи дзвонить, вона просто не могла передати словами цю біль, вона не знала що і сказати,їй в друге зрадили, сьогодні 7 січня а значить завтра до школи, дівчина хотіла бути щасливою,но це ж Маша,вона не може бути щасливою,не заслуговує вона на щастя,їй боляче від того що зробив хлопець але вона готова терпіти,це її коханий,о боже,коли вона вже навчиться поважати себе,нічого головне що він задоволений, не хотя вона все такі взяла телефон та побачила міліона повідомлень від нього,це були пусті вибачення,з одного боку приємно що він вибачається, розуміє свою провину а з другого не вже просто вибачення залікують рани які зробили,ні,але кохання взяло вверх та вона написала
–Нічого,все добре я кохаю тебе любий)
–Точно все добре?-перепитав хлопець
–Так)-дівчина писала це з посмішкою але по щоці потекла сльоза
–Я кохаю тебеБільше хлопець не відповідав тому що робота,дівчина трішки заспокоїлась та вирішила доробити уроки так як завтра в школу,взявши алгебру вона пішла на кухну,сів за стіл вона почала писати те що дали на домашнє завдання, матиматичка в них сама гірша тому дз дала багато, доробив дівчина зібрала рюкзак,закінчив збирати рюкзак дівчина малювала, прийшла баба та знову кричала, через дві години і мама,все було добре,перед сном хлопець написав їй надобраніч,але дівчина вже це не бачила тому що спала, на ранок,6:30 дівчина не хотя встала та пішла краситись,закінчивши вже було 7:05 молодша сестра тоді вже теж встала, сестра була як зомбі вона до пізна сидить в телефоні тому і така,але в принципі вона завжди така,старша більш витривала і може терпіти,випив свою каву вона пішла вдягатись,звичайна для дівчини спортивках,красовкі,худі,нічого не звичайного в 21 віці,почистив зуби,та застелив ліжко 7:20 ще 10 хвилин,вона сіла на ліжко та спілкувалась з Артемом,вони розказували один одному які плани на день та дізнавалися один одного більше,так і минуло 10 хвилин вони зібралися і вийшли,за 20 хвилин вони були вже в школі до уроків 10 хвилин,дівчина стояла та говорила з подругами, так пройшло десять хвилин і продзвенів дзвінок