Мій улюблений вампір (українською)

13.

З цього дня минуло декілька днів за весь цей час ми стали зустрічатися з Метом я досі ношу ті сережки що він мені дав, все також працюю тату майстром пару разів я помічала дива та за Метом, мені це лякає часто коли ми цілувалися Мет поглядав на мою шию а потім став відсторонюватися від мене і йти мовляв робота але я розумію чудово що, щось не те

І ось зараз я перебуваю у нього в будинку, так я переїхала до нього і вирішила все з'ясувати всі ці дива

Pov Мет

Я працював у кабінеті, як почув стуки у двері

-Входь - я знав що це Лаура

Вона зайшла сіла на диван котрий стояв у мойому кабінеті

-Що то сталося кроха?

-Нам потрібно поговорити

-Це дуже важливо? - сказав я так як не хотів відволікатися від роботи, все ж таки ці документи важливі для мене

-Так

Я відклав убік документи і почав її слухати

- Що з вами не так? Хто ти?

-В якому сенсі?

-У Джея, в Емілі, у тебе, ви дивитеся на мою шию чорт візьми у вас очі змінюються на червоні і ці вени, ти щось від мене приховуєш?

Я що є сили намагався їй це не показувати

-Хто ти? - її голос став тихіше

- Ти впевнена, що хочеш це знати?

-Так

Я встав з стільця і пішов до неї сів навпочіпки і взяв її за руки

-Пообіцяй мені коли дізнаєшся про все ти нікому не скажеш взагалі нікому - Я дивився в її очі я відчував що вона переживає і почала боятися

-Ми вампіри - сказав я на що вона підняла свої очі, в очах Лаури я побачив страх, нерозуміння

-Але як? Цього не може бути..

Pov Лаура

Після того як він мені сказав що вони вампіри я була у шоці, як так? Вампірів ж не існує але я бачила..

-Ти в порядку? - Занепокоївся Мет

-Так зі мною все нормально

-Пробач що раніше не сказав просто ти мені сподобалася і я не хотів щоб ти знала

-Сподобалася як жертва?

-Ні що ти, я не вбиваю людей

-А чим ти тоді харчуєшся?

-Донорська кров

-Зрозуміла - я опустила свої очі вниз

-Крох

-А?

-Ти мене боїшся?