1. Пролог

9 2 0
                                    

На дворі ніч, рудоволоса дівчина дивиться на сяючий місяць поки в навушниках грає фортепіано. Місяць дарував їй відчуття спокою та був їй добрим другом. Місяць провідник, він друге сонце у ночі для дівчини. Вона любила природу надзвичайно, захоплювалась, та захищала. На сьогоднішній день цій дівчині сімнадцять, у неї руді коси, карі очі, крапатий носик, пухлі губи, і форма пісочного годинника. Ще змалку дівчина любила космос. Майже кожна ніч біля вікна, а потім спала на уроках в школі, не спала лиш на фізиці, математиці, хімії та біології, її приваблювали ці предмети розуміючи що вони їй справді знадобляться якщо вона хоче досліджувати космос. Нілі грала на фортепіано та скрипці, чомусь лише ці два інструменти її найбільше приваблюють.

Під музику дівчина вже починала по трохи провалюватись у царство снів.

Нілі була в нічний сорочці посеред якоїсь заглиблений в горі, чи посеред гір, дівчина точно не знала, Нілі чула музику вона лунала з космосу поглянувши в гору дівчина побачила неймовірний космос, скільки ночей проведених біля вікна, але такої краси вона ще не бачила. На небі було багато різних туманностей, сильно сяючі зірки утворювали сузір'я, а скупчення були немов галявини підсніжників що світились, в далині виднілася галактика що помалу крутилася неначе вихор, але набагато спокійніше, місяць був біли-білий з кратерами що мали блідноватий відтінок. Обернувшись Нілі побачила велетенську планету що мала на початку контури темно-фіолетового відтінку, вони ніжно переходили на світло-рожевий, а з нього на небесний і в середині планета була білосніжною. На це Нілі посміхнулась, їй подобався космос, вона дивилась на нього ще довго.

Почувся стукіт копит з-за пагорба, Нілі поглянула в той бік. Обернувши голову вона побачила як перед нею був високий, білосніжний кінь. Це був кінь з крилами і був ріг, дівчина потягнулася рукою до гриви, грива була неначе гілочки верби, але ніжна на дотик як вербові котики. Щоб його було легше гладити кінь нахилив голову.
- Що ти? - стиха сказала дівчина все ще гладячи цього дивовижного коня. Почувся спочатку легкий вітерець а потім сильнішав, пегас (нехай це буде пегас, але з рогом) налякався цього, Нілі не зрозуміла чому він налякався, але стала його заспокоювати, на що той лише сильніше смикався.
Дівчина його намагалась заспокоїти до того моменту, поки не почула жахливий рев з гір, чудовий сон про космос, перетворювався на кошмар. На це пегас смикнувся з новою силою, він взяв дівчину під рогом закидаючи собі на спину, і побіг що духу, намагаючись втримати на собі дівчину.
Рев посилювався, він чувся з гори і тоді до дівчини дійшло що це був скоріше за все дракон. У Нілі перехопила подих коли вона поглянула в верх і побачила великі розгорнуті крила, довгий тулуб, і хвіст, це дуже вражало, але лякало не менше.

Побачивши це кінь, вирушив в інший напрямок, якраз туди звідки ми прийшли подумавши що він туди більше не повернеться. Нілі теж надіялась на це.

Лише вони вийшли на галявину серед гір почувся ззаду рев, дівчина оглянулась з заду був дракон велично розставивши крила. Пегас почав що духу бігти, а дівчина лише заціпеніла закривши очі.

Великі крила розсікали повітря, бризнула багряна кров з пегаса, по обличчю дівчини потекла сльоза, вона боялась, боялась і то дуже. Цей кінь намагався врятувати її... дівчина побачивши кров почала по малу відключатись. Вона подивилась на пегаса, а потім відчула як лапи сильно здали її разом з поживою, дівчина пішла в відключку, повертаючись у свою реальність.

Дівчина прокинулась...

_______________________________
Прода за 10 переглядів (перший час) маю надію подобається♥️❤️💔



Секрети СвітуWhere stories live. Discover now