Чи існує в кіберспорті кохання з першого погляду?

Частина 27 - У них добрі стосунки

Цзян Ян відчув занепокоєння. Він не розумів повної апатії Яо Сеня, коли справа стосувалася цих речей.

Хоча були часи, коли він не міг повністю погодитися з образом думок Яо Сеня, він поважав його від щирого серця. У той час, як він міг говорити про справи своєї власної команди, сторонні не могли.

- За зачиненими дверима я розумію, що ти відчуваєш, чуючи ці слова. Але коли ці двері відчинені, ти представляєш не тільки себе, ти представляєш усю команду "Титанів". Вся команда несе відповідальність за твої слова та дії, так що мені потрібно було відчитати тебе, - сказав Яо Сень.

Цзян Ян мовчав, але гнів у його очах повільно відступав, залишаючи по собі лише деяке небажання.

Яо Сень поплескав Цзян Яна по плечу. Він знав, що в глибині душі хлопець був розумною людиною, і не було потреби вимовляти цю промову. 

- Добре, давай рухатися далі, інакше мені справді довелося б написати листа з вибаченнями у молодіжну тренувальну команду "Піонера". Якби я справді написав таке, я боюся, що вони сприйняли б мої слова як провокацію.

- ...Зрозумів, - насупився Цзян Ян.

- І, щиро кажучи, "Піонер" - це ніщо. Якщо граєш проти такої команди, ти гарантовано виграєш, - Яо Сень добре знався на методі батога та пряника. - Наступного разу стримуй свій гнів. Якщо станеться найгірше, просто заткни їх за грою. Тобі пощастило, що Лао-Гоу сьогодні тут немає, і я прийшов. Ти навіть уявити не можеш, що б сталося, якби замість мене тут був Лао-Гоу.

Цзян Ян уявив обличчя тренера Гоу і відчув, що капітан не намагався просто налякати його.

- Чому б тобі не знайти собі дівчину, я чув, що люди, які мають когось, хто їм подобається, матимуть кращий характер - сказав Яо Сень.

- Капітан... Хіба у вас немає дівчини? - Цзян Ян кинув складний погляд у бік Яо Сеня.

Яо Сень безмовно посміхнувся і відразу ж, попрощавшись, обернувся, щоб піти. Ван Юйсі подивився на Цзян Яна; мабуть, вирішивши, що додати більше нічого, Ван Юйсі дорікнув його лютим поглядом.

Цзян Ян побачив, що Чжоу Цзиюй все ще стояв на місці, виглядаючи так, ніби йому було що сказати, але він не наважувався заговорити, і з нещасним виглядом сказав: 

- Що ти тут робиш? Ти прийшов посміятися з мене?

- Ні, - поспішно махнув рукою і сказав Чжоу Цзиюй, потім нерішуче відповів, - Я боявся, що ти поранився, тому купив тобі пластир.