- Може відмітимо мій перший робочий день?
Хлопець одягнений в форму офіціанта дружелюбно посміхався опершись на барну стійку.
- Ну чому б і не відмітити, куди підемо?
Відповів Паша думаючи, що відмовити своєму колезі в якого перший день буде якось грубо з його сторони.
- Я не проти сьогодні добряче прибухнути, тим паче завтра вихідний, може в клуб?
Тьомка хитро прищурився вже в очікуванні веселого вечора.
- ну добре, тільки я не п'ю.
- як собі хочеш..
Хлопці переодягнулися з форми в звичайний одяг і вийшли на вулицю з невеликого кафе. Стояла чудова літня погода, хоча і було трохи прохолодно, так як сонце вже давно сіло за горизонт.
- Тоді зараз по домах, а в 11 я по тебе зайду?
- Угу, давай
Вони попрощалися і Паша побіг додому збиратися.
Не хотілося вибирати такий наряд, щоб було аж "занадто". Тому хлопець просто одягнув блакитні джинси,білу футболку та зверху ще накинув шкіряну куртку.
Зустрілися, як домовлялися і вирушили до клубу. Вечір проходив досить добре, танці,коктейлі,гучна весела музика. Все для того щоб веселитися, але Паші було якось не по собі, глибоко всередині була тривога. Здавалося, що щось не так, і вже через хвилину він зрозумів звідки взялося це відчуття. В самому кінці приміщення на невеликому диванчику сидів доволі симпатичний,молодий хлопець. І Паша міг поклястися, що серед кучі народу, парубок дивився в точності на нього.
- Може я йому сподобався, але він соромиться підійти..
Подумав про себе Пашка. Вже через пару хвилин хлопець більше не дивився на нього, він взагалі зник з свого місця.
- Щось не дуже хочеться з ним зустрітися, дивний якись..краще валити вже.
Паша встав, взяв в руку свою куртку і хотів знайти Тьомку, який вже встиг загубитися в натовпі, але його ніде не було, тому було вирішено йти самому.
- напевно вже знайшов собі когось..
Хлопець вийшов з клубу на вулицю, вдихнув прохолодне повітря і вже хотів потопати собі додому, як прямо за його спиною прозвучав голос
- Ти вже йдеш? Ще ж не пізно навіть.
Пашкою дьоргнуло в сторону. Хлопець який наглядав за ним тільки що, стояв прямо за спиною.
- Бл*ть, звідки ти тільки взявся?!
Паша з перешуганим лицем дивився на хлопця, який посміхався на всі 32 і було видно, що він трохи п'яний.
- Навіщо так підкрадатися?!
- Щоб поговорити, в клубі занадто гучно
- Поговорили? А тепер я іду додому.
Явно не довольний такою появою Паша вже хотів розвернутися і піти, але рука незнайомця зупинила його.
- Вибач, що злякав, я не хотів
- Ой, ще скажи, що не чекав тут, поки я вийду..
- Я просто покурити вийшов, що ти істериш відразу..
Засміявся хлопець, а Пашка трохи засоромився і зрозумів, що незнайомець для нього ніякої загрози не несе, а він зараз виглядає безглуздо
- Ти симпатичний, не хочеш випити разом?
- Ну...
Засумнівався Паша.
- Та не ламайся ти, я пригощаю.
- Добре, але тільки один стаканчик.
Але хлопець його навіть не дослухав і взявши попід руку потягнув назад в клуб.
- Мене доречі Марк звати
Вже прокричав на вухо Паші його новий знайомий.
- Я Паша
Марк замовив їм випивку і підняв стакан
- Ну за тебе Паша!
Паша навіть не встиг моргнути, як до кінця вечора був вже п'яний в стельку.
- Щось тебе зовсім понесло, не хочеш далі провести вечір у мене, як тобі ідейка?Буде весело!
Паша просто сперся на руку і повільно кліпав не в силах що-небудь сказати, а тим більше зробити.
- Мовчання- знак згоди.
Марк був сильний, так як багато займався в спортзалі і мав підкачане тіло, тому приклав не надто багато зусиль, щоб підняти Пашу на руки. Далі він поніс хлопця в свою машину, яка була припаркована поруч. До моменту поки вони дійшли Паша вже заснув прямо в нього на руках,а Марк вже з нетерпінням чекав коли зможе насолодитися своєю здобиччю сповна.
