зустріч двох

~ part 10 ~

як тільки ми вийшли з потягу, мій телефон задзвонив, піднявши екран я побачила, що це Міша.

- так?
- це ваш потяг тільки що прибув?
- так, скажи де ти ми пі...

але не встигла я і слово до кінця вимовити, як хтось взяв мене за плечі

💭це однозначно не Ася💭

коли я повернулася, зрозуміла, що немає жодного приводу для паніки. це був Міша.
я посміхнулась і сказала,
- це ти, добрий ранок, - і потягнулася обійняти хлопця
- а ти чекала на когось іншого?, - посміявся Мудрик, обіймаючи мене у відповідь
- тобі правду чи те, що хотілося б?
- ну давай що хотілося б
- не бачу тут Леонардо Ді Капріо
- огооо, а молодше хтось є на прикметі?, - не стримав сміху Міша
- тільки ти, - сказала я піднявши очи на хлопця, на його обличчі заграла усмішка

💭 а де Ася?💭

але як тільки я повернула голову, щоб знайти подругу, побачила, що моя увага їй зараз точно не потрібна)
вони непогано спілкувалися з Альфі

- ти не попереджав, що будеш не сам
- ну по-перше ти не питала, по-друге в нас через півтори години тренування, а по-третє як ми могли лишити цих двох шансу зустрітися
- ой, повір мені, ми їм точно нічого не подарували, не взяв би Альфі зараз - вони б всеодно пішли пити ввечері каву або ще кудись
- а ми що?
- а що ми..?
- підемо ввечері пити каву?
- не знаю, що тобі сказати.., може іншим разом? я сьогодні планувала сходити в зал, знайшла неподалік, годин десь у 12, а потім відпочити
- ну іншим разом, то іншим разом
- можемо у нас випити кави) якщо ви встигаєте)
- взагалі то, нам до Кобхему ще 40 хвилин їхати, можемо не встигнути, тому пропоную вже їхати до вас, давай валізу
- так, звісно, - відповіла я і помахала Альфі та Асі

ми сіли в автівку Міші, мене благополучно посадили на переднє крісло, але я була не проти і навіть встигла зняти гарне відео нашого маршруту, але щось не давало мені спокою.

💭хм, дивно, але він не запитав адресу..💭

- Міша, а звідки в тебе наша адреса?
- а це секрет, - сказав хлопець і через дзеркало заднього виду подивився на свого друга..

в той момент у мене в голові склався пазил

💭 я в неділю, перед нашим від'їздом до Ліверпулю, зранку виходила на пробіжку. але коли повернулася за півтори години, на столі стояло дві, щойно вимиті чашки, тоді я не звернула на це увагу, але зараз зрозуміла. того ранку, до нас заходив Альфі, вони, здається, випили кави і хлопець пішов по справах, а ми з подругою за пару годин гуляти.💭

- не даремно у мене Шерлок Холмс улюблена книга), - сказала я і повернула голову на подругу, підморгнувши їй.
вже за 10 хвилин ми були на місці, хлопці допомогли нам з речами і поїхали на тренування, а я, як і планувала пішла на тренування, але деякі зміни все ж сталися, Ася пішла зі мною.