вечірній ліхтар

2. Несподівана зустріч

Ліка хотіла подивитися мальовниче місто Мальме. Отель був розташований не дуже близько до центра, але вона була не проти пройтися пішки.

Підходячи до центра, дівчина помітила багато людей біля якоїсь людини. Згодом їй вдалося помітити силует який дуже схожий на Baby lasagna - представника Хорватії. Зрозумівши, що це справді він, Ліка дуже зраділа, адже це один з її фаворитів на евробаченні! Але від шоку, вона розгубилася та не помітила як швидко зникли всі ті люди, а разом з ними і Baby lasagna...

Йдучи додому Ліка почувала себе слабкою та сором'язливою, через те, що навіть не підійшла ближче до свого фаворита. Настрою в дівчини не було взагалі, тому вона вирішила купити собі каву. Опустивши голову вона йшла вже знайомою дорогою до свого отеля.

Піднявши голову через декілька хвилин, Ліка раптом побачила, що на дорозі лежить маленьке кошеня та їде машина ПРЯМ НА НЬОГО.

Дівчина не роздумуючи кинулася до кошеня. Машина їхала швидко та була близько до Ліки з кошеням, але на щастя встигла загальмувати. Водій був обурений таким вчинком та одразу вийшов з машини не в дуже гарному настрою.

- ДІВЧИНО, ВИ ЗОВСІМ З ГЛУЗДУ З'ЇХАЛИ?? ЦЕ ДОРОГА!! ЯКОГО БІСА ВИ СЮДИ ВИБІГЛИ??? А ЯКЩО Б Я НЕ ВСТИГ ЗАГАЛЬМУВАТИ??

Ліка вже була готова вибачатися, але піднявши голову вона впала у ступор..Перед нею стояв Baby lasagna(?) Невже це справді був він...Хлопець побачивши таку реакцію дівчини зрозумів, що вона впізнала хто він, але його це не зовсім бентежило, він переймався за її вчинок.

Через 2 хвилини довгого мовчання Ліка все ж таки наважилася заговорити.
- Так...вибачте будь ласка, я справді зовсім не хотіла, я не знаю як пояснити це, вибачте..
Чоловік трохи заспокоївся, але все ж таки він хотів знати причину, адже це точно було не просто так.
- Добре, але хочеться знати причину, якщо Ви кажете, що зовсім не хотіли, то що ж змусило Вас це зробити?

Дівчина без слів посміхнулася, та показала йому маленького рудого кошеня, яке весь цей час було в неї на колінах.
- Ось..ось цей рудий пухнастик змусив мене кинутися на дорогу, ще раз вибачте.

Хлопець посміхнувся та присів біля дівчини, щоб подивитися на кошеня, він відчував себе ідіотом, який накричав на дівчину, яка все ж таки врятувала життя котика.
- Хах..це Ви мене вибачте, що так одразу накричав на вас ні в чому не розібравшись, з Вами все добре?
- Так, нібито зі мною все добре. Та я напевно піду, гарного вечора.

Ліка вже хотіла йти, аж раптом він легенько доторкнувся до її плеча, та промовив:
- І куди Ви так поспішаєте? Можливо я хочу вас підвести?)
Дівчина почервоніла, та не знала, що відповісти.
- Не потрібно, тут недалеко.
- Потрібно-потрібно, сідайте!!
- А кошеня..? З ним можно?
- Звісно!!
Згодом, дівчина все ж таки сіла у машину.