- Значить так засранці - кричала я вийшовши з машини - Яка сука вирішила мене вбити?
- Що таке Ліз? - до мене підійшов брат та його друг - Де наша машина і чому ти з П'ятим?
- Хтось з цих засранців перерізав під машиною труби і я ледь не підлетіла в повітря в машині
- Що?
- Хто це зробив? Якщо зараз не скажете я сама знайду і те чим ви мені перерізали труби засуну вам в дупу по саму ручку
- Спокійніше будь
- Та зараз. Хто це зробив? - всі переглядались між собою
- Той хто це зробив на собі залишив слід - спокійно мовив брюнет підійшовши до дітей - Знаєте який? Речовина з труб потрапила вам на одяг та обличчя - брюнет схопив двох хлопців за руки - І вона має запах
- Нік, Алекс
- Це не ми
- Тоді чому плями які ви так хотіли відтерти?
- Навіщо ви це зробили? - вони мовчали - Окей. Я подзвоню вашим батькам і буду розбиратись з ними
- Не треба
- Ми просто хотіли перевірити
- Перевірити як швидко машина підлетить в повітря чи на скільки швидко поліція знайде труп дівчини в машині десь на узбіччі?
- Ми не думали що так вийде
- Вам по 15, і ви не думали. Ви хлопці. Ви не розбираєтесь в машинах? - вони опустили погляди - Шик... Вам пощастило що я знайшла того хто був не зайнятий - мій телефон почав дзвонити***
- Так Ті
*- Що в тебе сталось?
- Машина диміти почала - спокійно мовила я
*- Чому ти не сказала?
- Ти на роботі був
*- Я міг відкласти роботу
- Ні, не треба було
*- Я зараз приїду і заберу тебе. Чи ти вже викликала рятувальників, чи хлопців з компанії?
- Я подзвонила П'ятому. Мої всі зайняті
*- П'ятому?
- Так, він приїхав, зараз біля мене
*- Добре... Коли приїдеш набери мене
- Добре
***- Що там?
- Ті схоже вже звільнився
- Вам двом буде дуже весело після походу - брюнет відпустив їх - Поїхали
- Нік, Алекс. Розмова з вашими батьками в мене буде
- Будь ласка, не треба
- Ви мене ледь не вбили - я пішла до машини й сіла на переднє пасажирське сидінняМи повернулись до моєї машини. П'ятий тросом причепив мою машину до своєї. В моїй машині залишився Клаус який сидів на водійському сидінні й буде крутити кермо на поворотах. Я ж досі сиділа в машині брюнета й розмовляла з батьками хлопців. Брюнет нарешті сів за водійське сидіння й дивився на мене, я крутила пасмо волосся на пальці розмовляючи
***
*- Уявити не можу що вони таке могли зробити
- Але зробили
*- Ми оплатимо тобі ремонт машини
- Буду вдячна
*- Їх похід вже закінчився
- Діло ваше. Моє завдання повідомити вам що зробили ваші діти
*- Дякую, потім надішлеш чек
- Добре
***
ВИ ЧИТАЄТЕ
Нас об'єднав дощ...(ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionЧи вірите ви в те що погода може об'єднати людей які терпіти один одного не можуть? Я також не вірила поки це не стало моєю історією... Привіт, я Елізабет. Звичайна дівчина 18 років з чорнявим волоссям, невеликим зростом, сірими очима і стервозним х...