Роз'єднані
Десь далеко на полігоні
Тут свій бій у побуті
Не лише війною
А й театром одного актора
Так стало після
Не лише телефоном
Так було і до
Замикаючись в собі
Важко повернутись
В звичний ритм
Майже неможливо
Прокинутись
Проникнутись
Жити життя
Взяти на запах та дотик
Брати максимум від нього
Роз'єднані
Як зібрати вазу
Що розбилась навпіл
P.S
Це здається
У минулому житті
Роз'єднані
Не лише війною
А й телефоном
Тільки гірше
Замикаючись у своїй драмі
Рідко хто покидає
Свою раковину
Дивно так
Рідні стали ніби чужими
Слухають але не чують
Самі по собі
Ця відстороненість
Відчуття життя второсортності
Їдеш по мості в таксі
Все якесь не таке
Відчаю
Вивіски банери гірлянди
Ніби це антураж
Аби прикрити дійсні рани
Все через самотність
Самі хоч у купі
Скільки знову
Роз'єднані
Як всіх зібрати знов
Не знаю
Як зібрати вазу
Що розбилась навпіл
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Album3 💿🫧
PoetryВновь Врываюсь со своими попытками стихов. В этот раз о ценностях, личном. Пусть будет альбом, как у музыкальных исполнителей;) Первый автор психологической поэзии. Возможен в процессе будет добавлен украиноязычный контент.
