Люди співають, а я наче статуя стою і радію, новий рік швидко настав, дуже швидко.
Роботу ніхто не відміняв, але справа не в тому. Моя сім'я рік назад виїхала в іншу країну, а мене не відпустила до них робота.
А точно, забула... Я Пак Бон Хва, моя чудова робота, про яку я повторюю - це манхви, я сценаристка, митець і все зразу.
Дуже важко справитись з усією роботою зразу та насправді я мріяла саме про таке, саме до такого результату йшла усі свої роки.
Моєю першою роботою є манхва "Зло безкарно програє". Головним героєм є Лі Ду Нок, темноокий красень, так ще й брюнет, високого зросту, а шкіра блідоватого кольору. Прям мрія, яка показалась в манхві.
Насправді, боляче було йому в пару придумувати когось іншого, якусь чудову дівчину, що закрутить із ним пречудовий роман... Я б цього морально не пережила і добавила туди себе, але ім'я змінила на Со Джеї.
Нагадавши собі, що ця історія з поганим кінцем та жанром: "драма й детектив". Я закинула свої емоції й почала цю історію:
ВИ ЧИТАЄТЕ
Зло Безкарно Програє
FantasyНеначе в Кореї такого нема, життя - це комікс, а комікс - це події. Що буде, якщо попасти в світ манхви? Як перестати пропадати в ньому? - Пак Бон Хва, талановита сценаристка, митець й т.д. Попала саме в свою роботу, тепер вона знає, що робити, але...
