Сильний туман

1

Увага,все,що описано у розповіді-вигадано, будь які співпадіння випадкові. Також автор нагадує про шкідливість сигарет,алкоголю і тд. Піклуйтесь про ваше здоров'я ❤️

Це був звичайний сірий вечір посеред літа. Годинник своїми стрілками відбиває близько восьми вечора,за вікном по землі стелився сірий туман покриваючи собою землю,рослини і будинки,єдиний порятунок аби сховати сміття на неприбраних вуличках і однотипні будинки,що відрізняються лише кольором утепленням ззовні,що руйнує вид і без того негарної багатоповерхівки у незрозумілу різнокольорову мазню. Не будемо говорити,що наша гг професіонал у цій справі щоб так судити,але коли ти йдеш і по без того засмічених вуличках і бачиш це лайно, всередині вирує тільки відчай. Вона давно хотіла поїхати з цього місця кудись по-далі,але,нажаль,поки не вийшло. Єдине,що може радувати, це малі області в багатих районах, вони доступні для всіх,але коли гуляєш там,так і відчуваєш запах цієї розкоші та думаєш, що ти тут зайвий.

Вона відкрила вікно аби впустити прохолодне вологе повітря,що одразу приємно проникло у мої легені,наповнюючи їх приємним ароматом сирості. Героїня прикрила очі насолоджуючись цим "оазисним" моментом,цим прохолодним вологим вечором серед інших літніх,знойних вечорів. Розглядаючи вулицю з висоти дев'яти поверхового будинку складно не помітити ліхтарі,що світять жовтим світлом. Хоч це містечко й відвертий неохайний смітник,але жовте сяйво,що простягається туманом у нічній мглі не може не зачаровувати та не навіювати свого роду містичність,що захоплює погляд і душу. Насолоджуючись цією миттю спокою головна героїня взяла з підвіконня пачку сигарет і поклавши її до рота,запалила за допомогою сірників. Дівчина задивилась на сірник,що швидко згорав від полум'я. Вона подумала про життя, на скільки воно швидкоплинне,наче цей сірник,на скільки люди можуть бути вразливими і згоріти морально навіть через малу дрібничку,або на скільки люди можуть горіти своїм ділом та так відчайдушно себе йому віддавати,що врешті решт вигоріти,не помічаючи навіть знаків вигорання. Це лише один сірник,а стільки думок і порівнянь зі звичайним життям. Дівчина струсила рукою затушуючи сірник і затягнувшись сигаретою випустила хмаринку диму у непроглядний туман з розпливчатими плямами від світла ліхтарів.

Вона продовжувала насолоджуватись миттю спокою закривши очі і її голівоньку настигла ідея прогулятись містом у такій погоді. Не придумав нічого кращого дівчина лише знизала плечима і пішла у глиб кімнати,направляючись легкими кроками до коридору. Там вона бере свій плащ, вдягає кросівки і беручи невеличку сумку у руки виходить з квартири і спускається сходами до виходу. Коли вона вийшла з під'їзду,то її лице приємно окатив моросець і наша особа вільно шагаючи бо асфальту з калюжами багнюки пішла вулицею,своїм знайомим шляхом до набережної, оминаючи на своєму шляху дит майданчики і темні провулки. Дорогою вона вдягала свій плащ і підловила себе на думці,що доволі часто заглядає у палаючі вікна багатоповерхівок,її це злегку підзабавило,бо збоку це виглядає так,наче якийсь сталкер вишукує свою жертву,а їй всього лише до біса цікаво який інтер'єр у людей всередині. Спіткнувшись об тротуар дівчина вийшла зі своїх думок про благоустрій інших квартир і помотавши головою погодилась із собою,що їй самій було б не комфортно, якщо б перехожі на вулиці заглядали у віконечко нашої персони,тож керуючись правилом, поводься з людьми,як хочеш,щоб поводились до тебе,вона більше не заглядала у вікна і лише роздивлялась свою дорогою котрою йшла.