А так забула сказати, моє імʼя Лора Хіку і це моя історія..
Вже в 13 років я зрозуміла що зі мною щось не так. Поки мої однолітки гуляли веселились я вчилася, при чому постійно. Також я ніколи не відчувала щирого кохання до людини, ніколи. Ще у мене була неймовірна тяга до гір та річок, хоч наше містечко розташоване біля моря я дуже хотіла в гори, хоч на той час я там ще ніколи не була.
Але вже в 16 років коли я була в 9 класі наш клас поїхав на екскурсію в гори. Я ішла із своєю подругою Анжклікою Ролнджей в самому кінці колони, в якісь момент вона запропонувала відійти покурити, я згодилася.
Я взяла цигарку в руки та підпалила вона стояла і щось фотографувала, я спитала чому вона не бере цигарку, вона сказала що вже кинула і покаже фото як я курю вчителю. Я підійшла до неї взяла її за куртку і сказала, видали фото або я скину тебе в цю прірву, вона не сприйняла мої погрози і сказала що ти це і так не зробиш. Вона почала дерти мою руку щоб я її відпустила.
Я з усієї сили штовхнула її в глибоку прірву я чула її крики,розуміла що хтось прийде на них тому лягла над прірвою ніби я її хотіла витягнути.
Коли приїхало слідство я сказала що вона курила і попросила мене потримати телефон після цього вона упала я кинула телефон за нею. Скажіть ви би повірили 16річній дівчинці в сльозах ? Думаю так , ось і слідчий так вирішив..
Після того як я повернулася до дому я зрозуміла що я не жалію про свої вчинки. Та дівчина заслужила на це до того я захищала себе. На цьому мої шкільні витівки закінчилися, принаймі такі значні.
