"Вольные Ветра" Жизнь кошачьего племени (Укр Версія)

Глава 3

Минув час, точніше пройшли 4 місяці. Юному заходу сонця виповнилося 12 місяців, за правилами "Сонячних Променів", повинні присвятити у Воїни і дати нове ім'я. Але, на жаль, у "Вільних Вітрах" є свої правила. Ніхто з племінних не сказав ні слова про те, що ніякого весілля не буде. Елія швидко прижилася в племені, їй як зброєносці приставили наставника, у якого вона перейняла всі вміння. Ластівка без соромів могла люб'язувати зі своїм коханим. Захід сонця щодня радував гострого кігтя своїми успіхами. Провідник шкодував що принц не з його племені, цьому чорно-білою грудкою міг позаздрити кожен. Наближався день коли Гранд прийде щоб бачити весілля свого сина-принца. Але чорно-білий кіт на жаль не здогадується, що на нього чекає. Ось настав цей хвилюючий день, у плем'я "Сонячні Промені" прийшли члени племені "Вільні Вітру", король Гранд з королевою Світою, кілька воїнів, серед яких були Коршун та Рибка, батьки не бачили свою дочку, від дня її втечі з племені, тому сьогодні Єлія була рада бачити своїх батьків. Кожен кіт, кішка мовчали у присутності Гранда, король підійшов до ватажка

Гранд злегка кивнув Кігті Зірку, на що той усміхнувся. Я радий, що настав цей радісний день!

Пазурі, все добре, сподіваюся у вас так само добре. Ваш син, давно я не зустрічав такого здібного учня, вам варто було пишатися його успіхами. За цей час він перевершив багатьох своїх однолітків. Це справді радісний день, для всіх нас, особливо для наших дітей. Що ж почнемо!

Войовничим кличем ватажок скликав усе плем'я. За хвилину всі були в зборі. Окинув поглядом своє плем'я, ватажок заговорив - Ось уже 4 місяці у нас живе Захід сонця, багато хто з нас були не раді бачити його тут, але все ж таки він став другом для кожного. Мій син Гострий Кіготь ніхто як інший гордий за нього, бо моєму синові вдалося гідно вивчити свого першого учня. Король Гранд промовчав про деякі речі, коли передавав нам свого сина, перше це те, що принц не може вбити, нам нелегко далося навчити йому цього, завдяки розуму Ластівки з нього вийшов гарний мисливець. Друге це, це те, що Захід сонця серцем належить інший. Не приховую, я мріяв бачити Заходу як свого зятя, але на жаль Захід сонця сам зробив свій вибір - подивився на короля - Я хотів раніше оголосити своє рішення, але Захід сонця умовив мене це не робив. Кожен із нас знає справжню причину цього. Король Гранд, ви мені не сподобалися ще в першу нашу зустріч, я вважав ви як справжній ватажок свого племені бажаєте добра свого, але ви не зважаєте на бажання свого сина! Ви наплювали на почуття та бажання своєї дитини, не почули її! Ви соромилися його побоювання вбивства, замість підтримати, заспокоїти. Все наше плем'я здалося заходу сонця що його страх це не ганьба, це природно, кожен з нас не може відразу піти на вбивства, але ви цього не зробили! Я готовий був заплющити очі на це, але заплющити очі на вашу жорстокість по відношенню до сина, я не можу. Я сам батько, намагаюся до кожного виявляти однакову турботу та любов. У вас же один син, але ви навіть його не любите, бо повинні любити! -Гранд смикнув вухом, коту це явно не подобалося. -Вам є що сказати на це?