Ніч вогню

Кай

Кай

Мені завжди подобався будинок батьків. Я – єдиний серед друзів, хто любив проводити час із матір'ю та батьком.

Майклові нудно з батьками, хлопця вони дратували, а Деймон намагався завжди триматися поряд із нами. У Вілла було щасливе дитинство, але йому постійно хотілося пригод. Якщо проблеми не знаходили його, він сам вирушав на їхні пошуки.

Але мені до душі гостювати у батьків, і навіть тепер, подорослішавши, я відчував приємні відчуття в грудях, переступаючи поріг житла, в якому виріс.

– А-а! – прогарчав хтось у глибині.

Зачиняючи за собою двері, я посміхнувся, впізнавши голос Бенкс. Вона напевно в додзё – місці для тренувань та медитацій – з моїм батьком і щойно перемогла, або остаточно програла.

Зробивши глибокий вдих, я відчув чистий аромат свіжого повітря та листя. Скрізь лунали запахи трав та рослин, які мама вирощувала у теплиці поруч із кухнею.

Проходячи коридором, я підняв руку і провів пальцями по листі філодендрону та бамбукової пальми.

Зовні будинок нічим не відрізнявся від сусідніх, збудованих в англійському заміському стилі, але всередині все було інакше. Короткий, чистий, мінімалістський дизайн відповідав смаку батька. Натуральні елементи декору – рослини та каміння, освітлювані сонячним світлом – дарували почуття єднання з природою, що допомагало з комфортом проводити у приміщенні довгі зимові місяці.

Але в той час як японський стиль мав на увазі велику кількість білого кольору і світлих тонів, вплив моєї матері також був очевидним. Темні підлоги, килими та сполохи яскравих фарб. Мені завжди здавалося, що будинок схожий на затишну печеру. Батьки вміли знаходити компроміси, і я завжди почував себе тут у безпеці.

Найважливіший життєвий урок має бути засвоєний кожним із нас якомога раніше: ти не зобов'язаний жити в реальності, створеній кимось іншим. Ти не повинен робити те, що не хочеш робити. Ніколи. Переосмисли поняття «норма». Ніхто не пізнає повну міру своїх сил доти, доки не почне кидати виклик обмеженням та спокушати долю. І чим частіше ми це робитимемо, тим менше нас хвилюватиме думка оточуючих. Почуватися вільним так приємно. © Пенелопа Дуглас. «Зіпсований»

На честь майбутньої Ночі Вогню у свічниках на стіні горіли свічки. До Різдва залишалося ще кілька днів, і хоча предки насправді не дуже прагнули дотримуватися нових святкових традицій, що увійшли в моду в Тандер-Бей, їм хотілося порадувати Джетт і Медса. Діти любили це свято.