Американо без цукру

II. : : coffee & tears

Вивіска «Marta's coffee» була єдиним кольоровим промінням серед сірих стін будинків. Невеличке сімейне кафе наврядчи несло великий прибуток власникам, але кава тут була доволі смачна, а тутешні діди могли дозволити собі вафлі чи молочний коктейль.

Трійця сиділа за одним зі столів, мовчки. Калеба переповнювали емоції, але він хотів вирішити все в спокійній обстановці, не тиснути на сестру, щоб не зробити ситуацію ще гіршою. Маршалл в той час безсоромно роздивлявся дівчину. Від його очей не сховати нічого: маленькі родимки на обличчі, ледь помітні білі шрами на пальцях та зап'ясті, довгі та пухнасті вії. Він був приємно шокований від того, як змінилися дитячі риси Еви, але в той час доля смутку закралася в його розумі, від дівчина дійсно швидко стала дорослою, а доросле життя не завжди є приємним. На старому, але великому радіо лунала якась пісенька стилю кантрі.

— Ево, — нарешті почав розмову Калеб, тихенько відсьорбнувши зі своєї чашки, — Я не розумію, що с тобою сталося. Навіщо тобі все це лайно?

— Я кохаю його, він дарує мені незабутні емоції, — відразу відповіла дівчина, відкидаючись на спинку стільця, — Він говорить, що я — його щасливий талісман!

— Та він кінчений наркоман! — нервово засміявся брат.

— Чекайте, Джозеф Морган? — запитав Маршалл.

— Ти його знаєш? — Ева здивовано глянула на хлопця, що сидів навпроти неї.

— Так, Маршалле, ти пам'ятаєш його зі школи?

Репер театрально підніс руку до щелепи, роблячи вигляд роздуму.

— Дай-но пригадати: чорне сальне волосся, червоні очі від марихуани, жовті пальці від куріння, не свіжий подих, але дорога спортивна куртка? — Маршалл розвів руки, — Не розумію, чому всі дівки шаленіли від нього.

Ева закотила очі та незадоволено цокнула язиком. Їй точно не сподобався такий опис бойфренда. В цей момент дівчина щосили хотіла врізати Маршаллу в пику, але ще більше їй хотілось покурити. Дідько, як вона цього хотіла...

— Слухай, лялю, — почав Маршалл, нахилившись до дівчини, — Це реально найгірший варіант, який ти могла вибрати. Цей чувак — справжній кусок лайна.

Ева дивилася прямо в його голубі очі. Десь в глибині душі вона сама це прекрасно розуміла. Джозеф дійсно робив їй боляче.

Нарешті і вона вирішила оцінити зовнішність репера, помітила, як той змінився. Його лице було дуже приємним, а очі.. Дідько, на хвилинку їй здалося, що вона тоне.

— Ево, будь ласка, — брат взяв її маленьку ручку в свою, — Пообіцяй мені, що почнеш ходити до школи. Подзвони до Лілі, сходіть в парк, вона теж сумує за тобою.

Лілі — подруга дитинства, яка щиро хвилюється та сумує за Евою.

Ева в цей час мовчала. Було помітно, що її мало цікавили слова брата і Маршалл це відразу помітив.

— Окей, леді, — втрутився він, — Давай вкладемо парі.  Якщо за ці 3 місяця, що я перебуваю тут, ми доведемо тобі, що твій Джозеф — справжній довбень, та покажемо тобі інші речі, що можуть приносити задоволення, то ти кинеш все це лайно, що зараз є в твоєму житті.

— А якщо ні? — зацікавлено спитала дівчина, — Що тоді?

— Тоді Калеб більше ніколи не втрутиться в твої особисті кордони. Живи так, як вважаєш за потрібне.

Він протягнув свою руку до дівчини, в знак укладання угоди. Ева декілька секунд подумала, дивлячись на брата. Дідько, як вона сумувала за ним, за їхніми безтурботніми розмовами та вечірнім какао. Дівчина протягнула руку, торкаючись холодних пальців Маршалла. Гра почалась.