황예림 / 민윤기
Хван Йерім/Мін Юнгі
Юнгі нісся на шаленій швидкості по нічному Сеулу, поглядаючи на екран Galaxy та стискаючи щелепи від злості, що вирувала у його серці на рівні з липкою тривогою. Як тільки почув тихий, просочений нотками холодного страху голос подруги дитинства, усе в середині оніміло від хвилювання. Тому він одразу схопив ключі від машини, коли прозвучало не впевнене прохання приїхати та забрати. Але, як тільки хлопець побачив повідомлення з геолокацією, то зуби заскреготіли, а страх, приправлений тихою люттю, підганяли в спину.
Трясця, якого демона вона туди попхалася?! Ніколи за нею не помічалася особлива симпатія до таких місць. Якби то Чімін та Хонджу вирішили відірватися в барі, то інша справа. Він би зрозумів, бо ця парочка соулмейтів по соджу любили дуріти після тяжкого робочого тижня. Але не вона. Не "крихітка Ріммі". Значить, сталося дійсно щось серйозне, якщо вона сама пішла туди. Чорт!
Мін боляче закусив нижню губу, насупившись, і натиснув на газ. Хоч би встигнути.
***
— Та як він міг! От же...виродок! Шібаль! — вся на емоціях прошипіла рожевоволоса дівчина й хлебнула порцію соджу зі своєї склянки, злісно відкидаючи рукою каре назад.
— Гей, Хонджу, трохи спокійніше. Поводишся так, наче це тебе зрадили, — пирхнула брюнетка навпроти неї та засмучено зітхнула.
— Так у тому-то й справа! Якби це мене стосувалося, то я би плюнула, послала б того вилупка й забула б. Але ж за нашу Йерім образливо! І я...
— Але такими бурхливими реакціями ти не підтримуєш, а ще більше...
Хван Йерім усміхнулася про себе, перебираючи руками пасма свого довгого каштанового волосся, і мовчки спостерігала за найкращими подругами — Рю Хонджу та Кім Союн, які яро вели словесні баталії про те, у який спосіб наразі треба виразити свою підтримку, та просто зійшлися в думці на тому, що її колишній ще той рідкісний гівнюк. З чим дівчина була повністю згодна.
Коли вчора затрималася на роботі у відомій картинній галереї, де разом працювала зі своїм Сонхва, випадково застала його за непристойностями з помічницею в закритій локації, що якраз готувалася до презентації нових картин через тиждень, за що й відповідала Йерім. Відмінну місцинку обрали одначе, куди в такий час ніхто точно не зайшов би. Крім неї. І це при тому, що сам він давно мав би чекати на неї вдома, як і писав годиною раніше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
ВСЕСВІТ У ТВОЇХ ОЧАХ [MIN YOONGI]
Fanfiction« - Чекай, я підвезу прямо під будинок, - витончені пальці м'яко обхопили зап'ястя, ледь помітно ніжно погляджуючи великим пальцем бліду шкіру, зупиняючи, і наполегливо, але обережно тягнучи назад. А по всьому тілу Йерім, саме від того місця, де він...