Домашній кіт зомбі-імператора

Розділ 2 Налякав кота до смерті!

Лі Чжень дивився на кошеня, що занурило голову в тарілку іїло. Його пухнаста голівка постійно злегка хиталася, шия злегка витягнулася,пара білих хутряних лапок були правильно розміщені на зовнішній сторонітарілки, а живіт навіть видавав муркотливий звук під час їжі. Лі Чженьповернувся, щоб знайти маленьку тарілочку, налив трохи води і пересунув її.

Фан Хе з'їв тарілку з сушеною рибною пастою. Він випив трохиводи і відчув, як все його тіло зігрілося. Борода кота була забрудненариб'ячими залишками, і він відчував себе некомфортно. Фан Хе витягнув язика іоблизав рот. Він подивився на паперовий рушник, потім опустив погляд на своїмаленькі лапки, схожі на цвіт сливи. Відчуваючи себе заплутаним, він деякий часбезладно тер лапками рота і бороду. Фан Хе відчув, що це було досить корисно.

Нарешті кіт Фан Хе зручно вмостився на столі. Його ошаліліочі не могли не розплющитися, він дивився на чоловіка з обличчям Богапідземного світу - Ями. Покрутившись деякий час, Фан Хе нарешті заснув. Передтим, як заснути, Фан Хе в заціпенінні подумав, що це все-таки хороша людина!Якщо є така маленька сушена рибка, яку можна їсти щодня, навіть якщо у цієїлюдини холодне мертве обличчя Ями, це можна терпіти.

Дивлячись на пухнасту кульку на столі, у якої білі хутрянілапки були злегка зігнуті всередину, голова, покладена на хутряні лапки, видалалегкий муркотливий звук кошеняти, Лі Чжень ворухнув куточком рота і нестримноторкнувся спинки кошеняти. М'який і шовковистий дотик до спинки кошеняти бувдуже комфортний, і він не міг втриматися, щоб не торкатися її знову і знову.

Якось його старша сестра сказала, що погладжування кота -дуже хороший спосіб зняти стрес, і це правда. Звісно ж, лише двічі погладившикота, Лі Чжень значно розслабився після напруженого робочого дня, і йому нехотілося відпускати таку дрібничку.

Коли Фан Хе знову розплющив очі, він відчув, що місце, девін лежав на животі, було трохи неправильним. Він підняв голову і подивився. Недивно, що він лежав на колінах у свого рятівника.

Хоча його обличчя, схоже на обличчя злого духа, здавалосянеприступним, він мусив сказати, що ця людина все ж таки була дуже привабливою.Пара брів-мечів, злегка зведених докупи, глибокі очі за окулярами мали гоструауру, а тонкі губи були щільно стиснуті. Цей серйозний чоловік справді мавгарний вигляд. Подумавши про маленьку сушену рибку, яку він подарував, Фан Хевідчув, що це була хороша людина з холодним обличчям, але добрим серцем.