Пройшовши через втрати й горе, я не хотіла більше боротись.
Моє серце було розбитим,рани швидко не загояться.
Відчуття що все мине, давно мене покинуло.
Я кожну секунду думала що щось знов трапиться і зламає мене остаточно.
Ви знаєте, так воно і сталоя.
Лежачи на самому дні цього темного, черствого світу,
В який мене скинула моя ж доброта та наївність.
Я думала про все те, що зробила для того, щоб люди яких я так любила були в безпеці.
Я не мала гордості,вони цим користалися,
Мала велике,щире серце, яке було відкрите для всіх.
Я не вчилася на своїх помилках,
Але згодом, зрозуміла одне
Ніколи в житті не довіряйте людям.
