6 розділ

63 7 0
                                    

Ванат-Все, Юль, поїхали додому. На сьогодні достатньо

Юля-Ну, Влад, ще трошки, не хочу.

Вова—Юля, Віка і Даша вже теж їдуть.
Завтра на роботу.

Віка—Ні, я нікуди не їду.

Даша—А я їду, викличте мені таксі.

Вова-Ось бачиш, Даша їде. І давай так і бути, маньяк завезе тебе додому.

Віка—А хто сказав, що я їду?

Віка і Юля пішли по наступну порцію текіли. Вова викликав таксі Даші. Проти них двох вона ще більш-менш трималася. Поки Влад умовляв Юлю і Віку поїхати додому, Вова провів Дашу і посидів у таксі.

Вова—Все,Дашку відправив, тепер тебе, Кабаєва ,потрібно забрати.

Віка—А я не хочуя хочу . З Юлєю випити .

Хлопець без вагань закинув дівчину на плече і поніс до машини. За ним повторив Влад.

Віка—А я казала, що ти маньяк. Фу, так не можна. Сам звів з Юлькою, а зараз мене забираєш.

Вова—Знав, що так закінчиться, не зводив би.

Влад-Це точно на дудлилися  у  стєльку. У цьому моя Юля-профіль."

Юля-Влад, не починай.

Вова-Ну добре. Влад, пока.

Влад— Привіт.А я ще... А куди ти Віку повезеш?

Вова—Повезу до себе, а завтра буду слухати, який я . Кончений маньяк.

Влад почав сміятися.

Віка—Я й зараз можу сказати, що ти кончений маньяк. І я до тебе не поїду!

Вова-Почалося, спи давай.

Віка-Бражко , не наривайся, я на бокс ходжу.

Хлопець посадив дівчину на заднє сидіння і сів за кермо. Була друга ночі, тому він все-таки вирішив везти її до себе.

Перенесемось на ранок. Дівчина встала по привичці о 8 і зрозуміла, що спить на чиїхось грудях. А через хвилин п'ять зрозуміла, що ще й у нижній білизні. Але коли побачила руку хлопця і його татуювання, зрозуміла:

*Сука, Кабаєва, як ти тут опинилася?*

Віка—Блядь Бражко що я тут роблю?

Дівчина зіскочила з ліжка і закуталася в ковдру.

Бражко—Віка, блядь, май совість. Прочекав тебе в клубі до другої ночі, ще й раній підйом влаштувала.

Віка—Як я тут опинилася?

Вова—Ну, ти з Юлькою і Дашкою немало випили, а потім...

Віка—Ах ти маньяк кончений, споїв, козел! А де Дашка?

Вова—Та заспокойся, Дашка була в сповна розуму і поїхала сама додому.

Віка—Піздець, а я була, блядь, без розуму? Так ти хотів сказати?

Вова—Я так не казав, але якщо вже заговорила, то ви з Юлькою були обоє не в сповна розуму. Її і тебе винесли з клубу.

Віка—Козел!

Дівчина кинула ковдру в хлопця, від чого стало зрозуміло, що вона в нижній білизні.

Віка—Сука.

Дівчина почала тягти на себе ковдру.

Вова—Е ні, ти її кинула, тепер вона моя.

Віка—Бражко, блядь, я не маю часу розбиратися, що чіє . Де мої речі і скільки зараз годин?

Вова—Ну, речі твої в пралці, я хотів їх випрати, бо ти їх обригала. А по-друге, 8:20 ранку, дай поспати.

Віка—Блядь, яке спати?! Де мені взяти речі? Мені на дев'яту на роботу!

Вова—Можеш взяти мої речі, а на роботу можу підкинути, все одно розбудила.

Віка—Ну то чого ти лежиш і пялишся на мене? Бігом вставай і дай мені речі! І сам одягнись, а то лежиш у трусах.

Вова-Та господи, що я там не бачив?

Хлопець встав з ліжка.

Віка—А, до речі, між нами щось було?

Вова—Звісно, ніч палка пристрасті.

Хлопець почав сміятися, а дівчина штовхнула його в груди.

Віка-Козел, це неправда.

Вова-Чому так думаєш?

Віка—Бо коли я п'яна в стельку, я виригуюсь і відрубуюсь спати. А як я опинилася в нижній білизні?

Вова-Ну ладно, все було так, як ти сказала. Сукню зняв з тебе я. По-перше, вона була вся у вині, яке ти знайшла в мене. А по-друге...

Віка—Збоченець, не продовжуй, я зрозуміла.

Переходьте в мій тг канал пишіть виділене слово в анонім і отримуйте спойлер Brazhko_Vova❤️‍🔥 до наступної частини

Таємниці вечірнього паркуWhere stories live. Discover now