Останній танець Вівʼєн!

Перший акт!!!

Перший акт!)

Сцена 1

(На сцене — диван. На нем сидять дві жінки в чоловічих костюмах, п'ють колу  і розмовляють. Перед ними танцює танцівниця. Дівчина на пілоні завмирає і починає свою історію.)

Дівчина: Я кожного дня думаю тільки про неї...

Я танцюю лише для неї!

І сьогодні мій останній танець... Але вона його не побачить!

(Декорації змінюються, і перед нами з'являється лікарняне ліжко з крапельницею. На ньому лежить дівчина, яка кашляє. Поруч сидить медсестра. Дівчина підходить до декорацій і говорить.)

Дівчина:

З дитинства мене покинули всі... з дитинства я жила в інтернаті!

Одного разу я дуже захворіла!

І опинилась у лікарні!!!

Моя мати навіть не знала про це, їй байдуже на мене! Вона зайнята собою, своїми нескінченними коханцями, грошима!

Але вона! (підходить до медсестри, що сидить на стільці)

Вона показала мені, що таке любов і турбота!

Вона замінила мені матір!

Вона стала моїм ангелом і моїм дияволом!

Мене звуть Вів'єн, і це моя історія!

Сцена 2

(Вів'єн лежить під крапельницею на ліжку, поруч медсестра, яка чекає, поки дівчина не прокинеться.)

Вів'єн:

Де я?

Медсестра:

Лежи, не вставай, ти в лікарні!

Як ти себе почуваєш? Голова не крутиться?

Вів'єн:

Дякую!! Ні все добре!!!

Ви дуже хороша!!!

Медсестра:

Добре дуже добре!

Тоді відпочивай якщо щось треба буде ти клич мене!

(Медсестра піднімається з місця і йде за лікарем. Вів'єн залишається одна в палаті.)

Вів'єн:

Мамо... Мамочко, де ти...

(Поки вона шепоче це в маренні, до палати заходить дуже дивна жінка з розпатланим немитим волоссям і в дивному одязі. Жінка підходить до неї, і Вів'єн у жаху дивиться на неї. Жінка тримає краплі в руках і починає капати в ложку.)