Кетті та похмурий замок

Знайомство

Кетті,Кет,Катя--все це імена однієї людини,дівчини Кетті.Взагалі мама назвала її Катею та ім'я Кетті прилипло до неї.Зараз всі називають її так.
Тепер при спогаді про матір на очі дівчинки навертаються гарячі сльози,адже два місяці тому вона втратила її разом з татом.Все це жахливо і вона зовсім не в порядку."Треба жити далі!" повторювала  вона собі,заради брата.Він,а звати його Джеймс--чудова людина,яка дуже піклується про свою молодшу сестричку.Доречі йому 18,а Кет всього 16.Зараз вони під наглядом тітки Емми,яка вельми люб'язна з ними.
Уранці Кет натягнула старі джинси та білий  светер.Перший день в новій школі,шкільна форма не обов'язкова та й грошей в них не вистачає.Вона зав'язала тугий хвостик зі свого каштанового волосся,взяла чорний портфель і попрямувала вниз на сніданок. Фарбувати вії чи губи було не в її стилі,  але зараз  вона здається виглядала нормально.
За столом уже сиділи четверо.Джеймс в чорному светері та чорних джинсах з підстриженим волоссям,мабуть тітка підстригла.Сама тітка Емма в червоній сукні та білому намисті.Її чоловік Сем в діловому костюмі та їх син Уілл, якого вона терпіти не могла,в футболці і джинсах відомого бренду,доречі її місце було поряд з ним.Сваритись не хотілось,тому вона чемно привіталась,з'їла один млинець і помчала до школи з братом,адже вони запізнювались.Уілл навчався у іншій школі,йому було сімнадцять.
Уроки пройшли непомітно.Кетті ни з ким не познайомилась,адже просто не бажала цього. Її увагу привернув хлопець,який як і вона тримався осторонь і був якийсь дивний.Ніхто здається його не помічав,тому вона посоромилась підійти до нього.До будинку вона йшла сама,адже брат мав ще один урок.Кетті за роздумами й не помітила,як мало не врізалася у автобус,чиясь рука відтягнути її.Це був той самий дивний хлопець.Він посміхнувся їй і швидко зник."Чудеса",а може плід хворої уяви подумала дівчинка...